Горох високий
Pisum elatius M.Bieb.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Бобові. Fabaceae |
Природоохоронний статус виду:
Неоцінений
Наукове значення:
Середземноморсько-передньоазійський вид на пн. межі ареалу, елемент давньої землеробської культури, можливо археофіт.Ареал виду та його поширення в Україні:
Поширений у Середземномор'ї, сх. частині Центральної Європи, на Кавказі, у Малій та Зх. Азії. Трапляється у Криму окремими локалітетами на Пд. березі (Ласпі, окол. смт. Оползневе, Голубий Залив, гг. Аю-Даг, Кара-Даг), у передгір'ях (Інкерман, Ескі-Кермен, Байдарська долина) і на Керченському п-ві (Казантип, узбережжя Бухти Рифів, окол. смт. Чорноморське, с. Завітне). Тяжіє до районів античних і середньовічних поселень. Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Локалітети нечисленні, від поодиноких до кількох десятків особин. Популяція на Пд. схилі хребта Карагач (Кара-Даг) включає декілька сотень рослин. Насіннєва продуктивність низька (від 1 до 10 насінин на особину), дуже залежить від гідротермічних умов року та конкретного екотопу.
Причини зміни чисельності:
Знищення оселищ унаслідок рекреаційного впливу та господарського освоєння територій. Слабка конкурентна здатність виду.
Умови місцезростання:
На Пд. березі росте переважно на кам'янистих осипищах з магматичних порід, де є діагностичним видом союзу Vicio hirsutae-Galion aparines (кл. Thlaspietea rotundifolii). Трапляється також на кам'янистих, мергелистих та глинистих зсувних схилах, на узліссях дубових лісів (угруповання кл. Trifolio-Geranietea). Ксеромезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Терофіт. Ефемер, однорічна трав'яна рослина 20-150 см заввишки із тонким стеблом. Листочки у числі 2-3 пар з вусиками, що чіпляються за інші рослини. Прилистки великі, до 1,5-4 см завдовжки. Квітконоси удвічі-тричі довші за прилистки. Квітки темно-пурпурові. Біб 6-10 см завдовжки, сітчастожилковий. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у травні-липні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняють на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького й Казантип-ського ПЗ, ландшафтних заказників "Аю-Даг", "Байдарський". Необхідно забезпечити моніторинг стану популяцій та дотримання заповідного режиму на територіях ПЗФ, ширше культивувати у ботанічних садах, створити банк насіння з різних популяцій виду. Заборонено порушення місцезростань виду.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Культивують у Нікітському ботанічному саду - ННЦ УААН.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне. Перспективний для селекції.
Основні джерела інформації:
Вульф, 1960; Голубев, Сазонов, 1989; Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Корженевский, Багрикова, Рьіфф, Бондарева, 2004; Рьфф, 1999; ЧКУ, 1996.
Автор:
Л.Е. Рифф, О.О. Кагало
Фото, малюнок:
В.П. Ісіков