Карагана скіфська
Caragana scythica (Kom.) Pojark.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Бобові. Fabaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Південнопричорноморський ендемік.Ареал виду та його поширення в Україні:
Сх. Європа (пд. Причорномор'я, Молдова, Нижній Дон (зх.). В Україні - пд. степові р-ни та в передгір'ях Криму (Тарханкут). Адм. регіони: Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Формує невеликі плями зі значною щільністю особин. Загальна кількість рослин незначна і постійно скорочується. Популяції нараховують сотні особин. Структура популяцій невідома.
Причини зміни чисельності:
Вузька еколого-ценотична амплітуда, слабка конкурентна здатність, пошкодження насіння комахами. Висока чутливість до антропогенних впливів: розорювання, забудови та гірничих розробок, надмірних пасовищних навантажень. Заростання чагарниково-степових угруповань під впливом абсолютно-заповідного режиму в заповідниках, степових пожеж.
Умови місцезростання:
Переважно еродовані схили та скелетні ґрунти на відшаруваннях кам'янистих порід (найчастіше вапняків), нерідко на звичайних чорноземах та каштанових ґрунтах з відносно високим вмістом солей, у складі угруповань кл. Festuco-Brometea та порядку Alysso-Sedetalia (кл. Sedo-Scleranthetea). Ксерофіт, карбонатофіл.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Хамефіт. Низенький (до 40 см заввишки), відносно слабко колючий, розгалужений, густо облиснений, довгокореневищний кущ з коричневою корою і тоненькими бурувато-сірими гілками. Листки несправжньо-пальчасті, з 4 дрібних (2-7 мм завдовжки), клиноподібних або оберненоланцетних листочків, з маленькою колючкою на верхівці. Квітки пазушні, поодинокі, великі (віночок до 26 мм завдовжки), золотисто-жовті. Чашечка гола, 8-9 мм завдовжки, коричнево-червона. Біб лінійний (23 х 2-2,5 мм), голий, коричневий. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у червні-серпні. Розмножується насінням та кореневищними пагонами.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в БЗ "Асканія-Нова", ПЗ "Єланецький степ", Українському степовому (відділення "Кам'яні Могили", "Хомутовський степ"), Азово-Сиваському НПП, "Половецький степ" та "Меотида" РЛП, в заказниках та пам'ятках природи. Рекомендовано виявлення всіх природних місцезростань та їх охорона. Заборонено заготівлю рослин, порушення екотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне, протиерозійне.
Основні джерела інформації:
Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Крюкова, 1965; Купрюшина, 2001; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; ЧКУ, 1996.
Автор:
В.С. Ткаченко, В.М. Остапко
Фото, малюнок:
І.І. Мойсієнко