Люцерна приморська
Medicago marina L.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Бобові. Fabaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Середземноморський вид на пн. межі ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Середземномор'я, Кавказ. В Україні - Крим, Тарханкутський п-ів (с. Оленівка Чорноморського р-ну), окол. м. Севастополя та Причорномор'я (Херсонська обл. о. Тендрівська коса). Адм. регіони: Хс, Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Кримська популяція (Тарханкутський п-ів, с. Оленівка) ізольована, площею понад 2 га, з компактно-дифузною структурою, регресивна. Існує в умовах надмірних рекреаційних та пасквальних навантажень. Спостерігається стабільне щорічне скорочення чисельності особин та площі популяції. Поновлення забезпечується переважно вегетативним шляхом. У віковому спектрі переважають генеративні особини. Щільність популяції становить 5-10 парціальних кущів на 1 м2. Інтенсивне випасання та рекреація піщаного пляжу негативно позначається на життєвості особин популяцій та показниках насіннєвої продуктивності. Популяції в окол. м. Севастополь уже зникли. Тен-дерівська популяція, що знаходиться в умовах заповідності, життєва, повночленна, стійка. Поширення виду компактно-дифузне. На 1 м2 нарахується 3-15 особин. Насіннєве відтворення задовільне, хоча переважає вегетативне.
Причини зміни чисельності:
Стенотопність та низька конкурентна здатність виду, випасання худоби та рекреаційні навантаження на літоральні екосистеми.
Умови місцезростання:
Приморські піски. Угруповання знаходяться на місці контакту кл. Ammophiletea та Festucetea vaginatae. Ксерофіт. Псамофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічний трав'яний полікар-пік 10-30 см заввишки з стрижневим коренем та каудексом, густоопушений. Стебла розпростерті, підземні частини стебел довгі та тонкі. Листки трійчасті, 5-8 мм завдовжки, листочки обернено-яйцеподібно-клинуваті, знизу білуваті, зверху сіро-зелені від густих м'яких білих волосків. Віночок 6-8 мм завдовжки, жовтий. Чашечка дзвоникувата, з трикутно-ланцетними гострими зубцями. Суцвіття головчаста китиця з 5-16 квіток. Біб 5-6 мм в діаметрі, тричі спірально закручений, густо опушений. Цвіте в квітні-травні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням та вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
У Тарханкутському НПП необхідно включити до зони особливої охорони частину узбережжя на окол. с. Оленівки з найбільшою щільністю популяції, постійно контролювати їх стан. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання, заповідного режиму, випас, облаштування місць рекреації.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне, фітомеліоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.
Основні джерела інформації:
Определитель вьсших растений Крьма, 1972; Опре-делитель вьісших растений Украиньї, 1987; ЧКУ, 1996.
Автор:
В.В. Новосад, Л.І .Крицька, О.Ю. Уманець
Фото, малюнок:
В.П. Гелюта