Калофака волзька
Calophaca wolgarica (L. f.) DC.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Бобові. Fabaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Ендем пд.-сх. частини Сх. Європи.Ареал виду та його поширення в Україні:
Східнопричорноморсько-прикаспійський вид (Зх. Казахстан, пониззя Волги і Дону, Ставро-пільський край). В Україні - пн.-сх. частина Причорномор'я. Адм. регіони: Лг, Дц, Зп, Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Популяції представлені окремими щільними скупченнями на обмежених площах (у відділенні "Хомутовський степ" Українського степового ПЗ від кількох арів до кількох га), в яких нараховується до кілька сот різновікових особин. Інші локальні місцезнаходження малочисельні, або з поодиноко розсіяними особинами.
Причини зміни чисельності:
Розорювання, добування будівельного каменю на степових схилах. За помірних пасовищних навантажень формуються оптимальні умови для зростання виду, за надмірних - рослини пригнічуються, але не зникають.
Умови місцезростання:
Найчастіше - на пологих степових схилах, або терасованих зсувних уступах з б.-м. еродованими ґрунтами, що сформувалися на вапняках, крейді, пісковиках, гранітах, гнейсах, зрідка - на відшаруваннях цих порід. У відділенні "Хомутовський степ" за умов абсолютного режиму охорони розростається до чималих заростей. Входить до складу угруповань кл. Festuco-Brometea (союз Astragalo-Stipion). Росте на звичайних чорноземах багатих на вміст карбонатів, тому вказівки на зростання виду в відділенні "Кам'яні Могили" Українського степового ПЗ і відділенні "Про-вальський степ" Луганського ПЗ є сумнівними. Ксерофіт, карбонатофіл.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Нанофанерофіт, хамефіт. Кущ до 100 см заввишки, з висхідними, розгалуженими від основи стеблами. Молоді стебла жовтувато-пухнасті, старі - з волокнистими відшаруваннями світлокоричневої кори. Листки непарнопірчасті, листочки овальні або еліптичні, знизу шерстисто-пухнасті, зверху менше опушені, шкірясті. Квітки у зрідженій видовженій китиці з 4-8 квіток на квітконосах до 10 см завдовжки. Віночок жовтий, 20-25 мм завдовжки, у 2 рази перевищує залозисто-опушену чашечку. Біб довгасто-циліндричний, 2-3 см завдовжки, за-лозистощетинистий. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в ПЗ: Українському степовому (відділення "Хомутовський степ", "Кам'яні Могили") та Луганському (відділення "Провальсь-кий степ"). Необхідний контроль стану популяцій, впровадження заказної охорони. Заборонено порушення місць зростання, надмірне випасання худоби.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Вирощують у ботанічних садах степової зони.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне, волокнисте, ерозіофіл.
Основні джерела інформації:
Генова, 1984; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кон-дратюк, Бурда, Чуприна, Хомяков, 1988; Красная книга, 1975; Рева, 1982; Редкие растения СССР: Справоч-ник, 1979; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; ЧКУ, 1996.
Автор:
В.С. Ткаченко, В.П. Коломійчук
Фото, малюнок:
В.М. Остапко