Астраканта арнакантова

Astracantha arnacantha (M.Bieb.) Podlech

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Кримсько-новоросійський ендемік. За даними "Flora Europaeа", трапляється також у сх. Болгарії. В Україні - Гірський Крим: на пд.-зх. зрідка (Балаклава, Резервне, Мангуп-Кале), та пд.-сх. - звичайно (від г. Демерджи до м. Феодосії), та у передгір'ях (м. Старий Крим, г. Ак-Кая). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Локальні популяції багаточисельні, але в них переважають генеративні особини. У пд.-зх. Криму популяції розріджені, у сх. частині часто утворюють суцільні зарості площею до кількох сотень квадратних метрів. На заповідних територіях чисельність і структура популяцій стабільна. На ділянках, що зазнають значного антропогенного вливу, чисельність зменшується, насіннєве поновлення погіршується.

Причини зміни чисельності:

Чисельність деяких локальних популяцій зменшується через посилення рекреаційного навантаження, випасу та знищення місцевиростань унаслідок господарського освоєння територій, забудови.

Умови місцезростання:

Росте на кам'янистих, глинистих і мергелистих еродованих схилах, на змитих ґрунтах. Зрідка формує трагакантові степи, що утворюються на місці петрофітних варіантів типчаково-ковилових степів унаслідок водної ерозії, особливо в результаті надмірного випасу, угруповання кл. Onosmato polyphyllae-Ptilostemonetea та Festuco-Brometea. Петрофіт, еуксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Хамефіт. Густогіллястий колючий кущ або кущик, 30-50 см заввишки, з короткими, товстими гілками. Листки пірчасті, колючезагострені, сіро- або білоопушені. Квітки сидячі, по 2 у пазусі листа, скупчені в довгасте або головчасте суцвіття. Віночок білий або рожевий, з рожевими жилками. Боби 2 см завдовжки, однонасінні. Цвіте в червні-серпні, плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесений до Європейського червоного списку, Червоного списку МСОП. Охороняється на території Карадазького ПЗ, заказника "Байдар-ський", пам'яток природи "Демерджі", "Ак-Кая", "Мангуп-Кале", заповідного урочища "Мис Ал-чак". Необхідно регулювати рівень пасовищного й рекреаційного навантаження, контролювати стан популяцій. Доцільно культивувати в ботанічних садах. Заборонено терасування схилів, забудову, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Протиерозійне, декоративне, камеденосне.

Основні джерела інформації:

Вульф, 1960; Голубев, 1988; Голубев, Ена, Сазонов, 1999; Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Ена, 2003; Корже-невский, Багрикова, Рьфф, Бондарева, 2004; Корже-невский, Рьіфф, 2002; Флора СССР, 1946.

Автор:

Л.Е. Рифф, О.О. Кагало

Фото, малюнок:

В.Ю. Летухова, В.П. Ісіков