Журавлина дрібноплода

Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Бореальна частина Євразії (Скандинавський п-ів, Сх. Європа, Зх. та Сх. Сибір, Далекий Схід, Корея). В Україні - Правобережне Полісся, Карпати. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Лв, Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції нечисленні, часто фрагментовані, оскільки рослини займають верхівки мохових горбів.

Причини зміни чисельності:

Осушення та освоєння боліт і прилеглих територій, вузька екологічна амплітуда виду, пожежі у посушливі періоди.

Умови місцезростання:

Зростає на болотах високого ступеня розвитку, нерідко із диференціацією на мохові горби та зниження, у рідколісних (із сосною або ялиною) пухівково-чагарничково-сфагнових ценозах союзу Sphagnion magellanici (Oxycocco-Sphagnetea), Pino-Ledion (Vaccinio-Piceetea). У Карпатах - на улоговинних олі-готрофних болотах до висоти 1800 м н. р. м. Зростає в екотопах із верховим малороз-кладеним (5-15%) пухівково-сфагновим та деревно-пухівково-сфагновим торфом з pH 4,1-4,8. Мезогігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Хамефіт. Сланкий вічнозелений кущик з пагонами 10-30 см завдовжки, до 5 см заввишки. Стебло лежаче, тонке, ниткоподібне, розгалужене. Листки дрібні 3-6 мм завдовжки, зверху темнозелені, знизу повстисті. Квітки рожеві, поодинокі, на голих квітконіжках. Плід - куляста темно-червона ягода 0,5-0,7 см діаметром. Цвіте у травні- липні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується вегетативно і насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Поліському, Рівненському ПЗ, Карпатському, Шацькому, "Ґорґани", "Синевир" НПП та в деяких заказниках Правобережного Полісся. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено заготівлю рослин, порушення місць зростання, осушення боліт, меліорацію, витоптування.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Харчове, кормове для тварин, торфоформуюче.

Основні джерела інформації:

Андриенко, 1982; Андриенко, Попович, Шеляг-Сосонко, 1986; Григора, 1984; Орлов, 2005; ЧКУ, 1996.

Автор:

Т.Л. Андрієнко

Фото, малюнок:

В.В. Буджак, Я.П. Дідух