Чина трансильванська
Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Rchb.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Бобові. Fabaceae |
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Наукове значення:
Ендемічний вид на пн. межі диз'юнктивного ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Центральна Європа: Румунські, Словацькі та Угорські Карпати; Пд. Європа: Болгарія (Стара Планіна). В Україні відомо лише з Вулканічних Карпат - гг. Ловачка та Чернеча (окол. м. Мукачево). Адм. регіон: Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Популяція на г. Ловачка площею близько 4 га представлена кількома мікролокусами. Популяційні параметри не досліджені. Стан популяції на г. Чернеча невідомий.
Причини зміни чисельності:
Руйнування природних екотопів, випалювання, надмірне рекреаційне й пасквальне навантаження, вирубування, освоєння пд. схилів під сади та виноградники; недостатнє природне поновлення, слабка конкурентна здатність виду, рідкість екотопів відповідного типу.
Умови місцезростання:
Росте на узліссях світлих, ксерофільних, розріджених дібров з участю дуба скельного, дуба звичайного, граба й бука на пд. схилах вулканічного передгір'я у межах 180-240 м н. р. м на ґрунтах, багатих на гумус, частково кам'янистих і, переважно, слабокислих. Ценотична приуроченість детально не досліджена (угруповання кл. Querco-Fagetea). Мезофіт
Загальна біоморфологічна характеристика:
Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина 2575 см заввишки. Стебло притиснутоопуше-не, прямостояче, при основі безлисте. Листки непарнопірчасті, з 3-4 парами еліптичних або широколанцетних листочків, вісь листка закінчується вітрячком 8-14 мм завдовжки. Рослина більш-менш опушена, подекуди залозисто. Квітконоси майже дорівнюють листкам. Квітки 18-23 мм завдовжки, жовті. Біб видовжено-ланцетний, 50-70 мм завдовжки, у молодому стані розсіяно опушений. Цвіте у червні-липні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням і вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Включений до "Червоного списку судинних рослин Карпат" та "Червоного списку Закарпаття". Охороняють у заказнику місцевого значення "Гора Ловачка". Популяція знаходиться під загрозою зникнення. Доцільно культивувати в ботанічних садах, здійснювати моніторинг популяцій. Заборонено збирання рослин і порушення умов локалітету (рубки лісів, штучне заліснення, проведення надмірного випасу, освоєння територій під сади та виноградники).
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне, медоносне.
Основні джерела інформації:
Проць, 1993; Margittai, 1927; Rehorek, Kliment, Ferakova, 1999; Tasenkevich, 2003.
Автор:
Б.Г. Проць, Р.Я. Кіш
Фото, малюнок:
Р.Я. Кіш