l1

prevnext

Волошка короткоголова

Centaurea breviceps Iljin

Червона книга України Волошка короткоголоваКарта поширення виду

Судинні рослини
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae)
Дводольні. Magnoliopsida
Айстрові (Складноцвіті). Asteraceae (Сompositae)

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Локальний (нижньодніпровський) ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні:

У межах Нижньодніпровських (Олешківсь-ких) пісків - Каховська, Козаче-Лагерська, Чалбаська, Олешківська, Збур'ївська, Іванів-ська арени і Кінбурнський п-ів. Лівий берег р. Дніпра, від Каховки до Чорного моря. Іноді заходить в заплаву річки, зокрема, відомий на Карантинному острові в м. Херсоні. Адм. регіони: Мк, Хс.

Чисельність та структура популяцій:

Загальне поширення незначне і співпадає з межами Нижньодніпровських арен (площа біля 150 тис. га). На слабко порушених ділянках пісків, які сьогодні займають близько 20% площі арен. Рослина поширена скрізь, часто утворює багатотисячні популяції. В угрупова-нях розповсюджена дифузно. Зрідка, в сприятливі роки, може давати спалахи чисельності, коли щільність на окремих ділянках арен досягає 500-800 особин на 100 м2.

Причини зміни чисельності:

Вузька еколого-ценотична амплітуда. Освоєння пісків під сільськогосподарські культури та лісонасадження.

Умови місцезростання:

Відкриті алювіальні арени, з рівнинним, горбистим та бугристим рельєфом. Ґрунти-дрібнозернисті піски різного рівня гумусованості і задернованості. Діагностичний вид асоціації Centaureo brevicepsis - Festucetum beckeri (кл. Festucetea vaginatae). Ксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Дворічна трав'яна рослина 60150 см заввишки. Стебло розгалужене. Листки двічіпірчасторозсічені. Обгортка (10-14 мм завдовжки, 8-10 мм завширшки) яйцеподібна, її листочки блідо-зелені. Придатки листочків зеленкуваті, з пурпурувато-бурою плямою, мають тонко-плівчасту прозору, зеленкувато-білу облямівку. Квітки рожево-пурпурові або блідо рожеві, зрідка білі. Сім'янка бура, з повздовжніми реберцями. Цвіте у липні-жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Включений до Європейського червоного списку та до Червоного списку МСОП як складова таксономічного агрегату перлистих волошок підроду Phalolepis (Cass.) Spach. Охороняється у Чорноморському БЗ, заказнику загальнодержавного значення "Березові колки", ландшафтному заказнику загальнодержавного значення "Саги" (Херсонська обл.), РЛП "Кінбурнська коса" (Миколаївська обл.). Заборонено лісонасадження, освоєння пісків, забудову територій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, медонос, протиерозійне, селекційне.

Основні джерела інформації:

Клоков, 1935; Мосякін, 1999; Флора УРСР, 1965; ЧКУ,1996.

Автор:

О.Ю. Уманець І.І. Мойсієнко, Р.П. Мельник

Фото, малюнок:

М.М. Сухомлин, І.І. Мойсієнко