l1

prevnext

Злинка альпійська

Erigeron alpinus L.

Червона книга України Злинка альпійськаКарта поширення виду

Судинні рослини
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae)
Дводольні. Magnoliopsida
Айстрові (Складноцвіті). Asteraceae (Сompositae)

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Європейсько-середземноморський високогірний (субальпійський) вид з диз'юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Гори Європи: Піренеї, Альпи, Скандинавські гори, Апенніни, гори Балканського п-ва, Карпати, Кавказ, Мала Азія. В Україні - дуже рідко в Карпатах на хребтах Свидовець (схили гір Близниця-Драгобрат, Герешаска, Ребро), Чорногора (г. Данцер), у Чивчинах (гг. Чивчин, Прелука) і Мармароських Альпах (гг. Нєнєска, Піп Іван). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій:

Найбільші популяції на г. Прелука - кілька тисяч особин на площі 2 га, і на г. Ребро - близько 400 особин на площі 0,3 га. Решта популяцій представлені лише десятками дорослих особин, а їхня загальна чисельність не перевищує 100 особин. Успішно поновлюється насінням.

Причини зміни чисельності:

Надмірне випасання, гербаризація та природні порушення оселищ.

Умови місцезростання:

Субальпійський та альпійський пояс у межах висот 1450-1800 м н. р. м., на скелях, стрімких кам'янистих слабкозадернованих, рідше лучних пологих схилах переважно східної експозиції, на свіжих, переважно кальцевмісних ґрунтах. Трапляється в асоціації Saxifrago-Festucetum versicoloris (союз Festuco saxatilis-Seslerion bielzii). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 10-30 (40) см заввишки. Стебла поодинокі або нечисленні, шорсткоопушені. Листки притиснуто волосистоопушені. Стеблові листки видовжено-оберненояйцеподібні до ланцетних. Середні й верхні стеблові листки сидячі на звуженій основі. Кошики на верхівках стебел і на кінцях гілочок, нечисленні, від 1 до 10 (15), великі, 1,5-2,5 см діаметром. Зовнішні язичкові квітки у кошику вдвічі довші за серединні, простерті. Цвіте у липні-серпні, плодоносить у вересні-жовтні. У межах виду виділяють 2 підвиди. E. alpinus L. subsp alpinus у Чивчинах (г. Прелука), Мармароських горах (г. Піп Іван), на Свидовці (Герешаска). E. alpinus L. subsp. intermedius (Schleich.) Pawt. поширений у Чорногорі, на Свидовці (г. Ребро) і Мармароських горах (г. Нєнєска).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється у Карпатському НПП і Карпатському БЗ. Урочище Герешаска-Ребро (Свидовець) необхідно приєднати до заповідного масиву. Потрібно культивувати вид у ботанічних садах, проводити моніторинг популяцій. Заборонено гербаризацію, збирання рослин, надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, ґрунтотвірне.

Основні джерела інформації:

Малиновський, Крічфалушій, 2002; Царик, Жи-ляєв, Кияк та ін., 2004; Чопик, 1976; Flora Рolska, 1971; Hegi, 1906.

Автор:

В.Г.Кияк

Фото, малюнок:

О.О. Кагало