l1

prevnext

Жовтозілля Бессера

Senecio besserianus Minder.

Червона книга України Жовтозілля БессераКарта поширення виду

Судинні рослини
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae)
Дводольні. Magnoliopsida
Айстрові (Складноцвіті). Asteraceae (Сompositae)

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Волино-подільський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Волинська (пд. частина) і Подільска (пн.-зх. Поділля та Опілля) височини. Відомо лише три локалітети виду: два в межах Ґолоґоро-Кременецького кряжу й одне на Опіллі. Наявні в літературі вказівки для Волинської обл. є сумнівними. Адм. регіони: ?Вл, Лв, Тр.

Чисельність та структура популяцій:

Локальні популяції' дуже малочисельні, але пов-ночленні й стабільні. Дослідження зміни структури популяцій та динаміки не проводилися.

Причини зміни чисельності:

Відомі локалітети, крім локалітету в заказнику "Голицький", зазнають значного антропогенного впливу: випас, викошування, випалювання. Вплив цих чинників на структуру й динаміку популяцій виду невідомий.

Умови місцезростання:

Лучно-степові ділянки, післялісові остепне-ні луки на схилах на малопотужних ренд-зинах, або, рідше, на задернованих слабо-опідзолених світло-сірих ґрунтах. Переважно в угрупованнях кл. Festuco-Brometea (союз Cirsio-Brachypodion pinnati). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина з укороченим кореневищем. Стебла прямі, 40-65 см заввишки, прості, борозенчасті, з червонувато-фіолетовими смугами, злегка павутинисто-волосисті або майже голі. Прикореневі та найнижчі стеблові листки овальні або видовжено-овальні, з добре розвиненими черешками; по краю неглубоко-нерівно-городчасті або майже цілокраї, голі, рідше злегка павутинисті; середні листки сидячі або з короткими черешками, обернено-ланцетні або видовжені, верхні сидячі, майже лінійні, дрібні. Кошиків 3-6 (10), 10-15 мм завширшки, зібрані в зонтикоподібні щитки; обгортка при основі павутинисто-шерстиста, однорядна; її листочки лінійні або лінійно-довгасті, червонувато-буруваті, на ВЄРХІВЦІ темно забарвлені, торочкуваті; язичкові квітки слабо розвинені, інколи відсутні; трубчасті квітки численні, 7-10 мм завдовжки, червонувато-помаранчові. Сім'янки видовжені, звужені на кінцях, коричнюваті, густо опушені; чубок у два-три рази довший за сім'янку. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється на території заказника "Го-лицький" (Тернопільська обл.). Необхідні комплексні популяційно-екологічні дослідження виду, а також надання охоронного статусу всім відомим локалітетами. Доцільно вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, неконтрольоване випасання, рекреація, випалювання, руйнування екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне

Основні джерела інформації:

Заверуха, 1985; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1962.

Автор:

О.О.Кагало

Фото, малюнок:

О.О.Кагало