Жовтозілля Бессера
Senecio besserianus Minder.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Айстрові (Складноцвіті). Asteraceae (Сompositae) |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Волино-подільський ендемік.Ареал виду та його поширення в Україні:
Волинська (пд. частина) і Подільска (пн.-зх. Поділля та Опілля) височини. Відомо лише три локалітети виду: два в межах Ґолоґоро-Кременецького кряжу й одне на Опіллі. Наявні в літературі вказівки для Волинської обл. є сумнівними. Адм. регіони: ?Вл, Лв, Тр.
Чисельність та структура популяцій:
Локальні популяції' дуже малочисельні, але пов-ночленні й стабільні. Дослідження зміни структури популяцій та динаміки не проводилися.
Причини зміни чисельності:
Відомі локалітети, крім локалітету в заказнику "Голицький", зазнають значного антропогенного впливу: випас, викошування, випалювання. Вплив цих чинників на структуру й динаміку популяцій виду невідомий.
Умови місцезростання:
Лучно-степові ділянки, післялісові остепне-ні луки на схилах на малопотужних ренд-зинах, або, рідше, на задернованих слабо-опідзолених світло-сірих ґрунтах. Переважно в угрупованнях кл. Festuco-Brometea (союз Cirsio-Brachypodion pinnati). Ксеромезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина з укороченим кореневищем. Стебла прямі, 40-65 см заввишки, прості, борозенчасті, з червонувато-фіолетовими смугами, злегка павутинисто-волосисті або майже голі. Прикореневі та найнижчі стеблові листки овальні або видовжено-овальні, з добре розвиненими черешками; по краю неглубоко-нерівно-городчасті або майже цілокраї, голі, рідше злегка павутинисті; середні листки сидячі або з короткими черешками, обернено-ланцетні або видовжені, верхні сидячі, майже лінійні, дрібні. Кошиків 3-6 (10), 10-15 мм завширшки, зібрані в зонтикоподібні щитки; обгортка при основі павутинисто-шерстиста, однорядна; її листочки лінійні або лінійно-довгасті, червонувато-буруваті, на ВЄРХІВЦІ темно забарвлені, торочкуваті; язичкові квітки слабо розвинені, інколи відсутні; трубчасті квітки численні, 7-10 мм завдовжки, червонувато-помаранчові. Сім'янки видовжені, звужені на кінцях, коричнюваті, густо опушені; чубок у два-три рази довший за сім'янку. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється на території заказника "Го-лицький" (Тернопільська обл.). Необхідні комплексні популяційно-екологічні дослідження виду, а також надання охоронного статусу всім відомим локалітетами. Доцільно вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, неконтрольоване випасання, рекреація, випалювання, руйнування екотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне
Основні джерела інформації:
Заверуха, 1985; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1962.
Автор:
О.О.Кагало
Фото, малюнок:
О.О.Кагало