Лагозерис пурпуровий

Lagoseris purpurea (Willd.) Boiss.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Крим. У горах та передгір'ях. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Локальні популяції незначні за розмірами, нечисельні. У межах локалітетів зростає невеликими групками. В оптимальних умовах щільність значна.

Причини зміни чисельності:

Стенотопність і слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання:

Кам'янисті відшарування карбонатного типу (крейда, мергель, вапняки), обриви, осипи. Ценофоб. Угруповання належать до порядку Alysso-Sedetalia. Ксерофіт. Карбонатофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 10-50 см заввишки. Каудекс потовщений, здерев'янілий, у верхній частині розгалужений. Стебла до 2 мм у діаметрі, прямостоячі, вилчасто розгалужені, безлисті. Листки до 10 см завдовжки та 1,5 см завширшки, у прикореневій розетці, обер-неноланцетні, глибокопірчасторозсічені, сіруваті, опушені. Кошики (один або кілька) 1,5-2 см у діаметрі. Квітки пурпурові або рожеві. Сім'янки з 10 реберцями і чубком. Цвіте у червні-липні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесений до Європейського червоного списку (як два види: L. purpurea та L. callicephala) та Червоного списку МСОП (L. purpurea). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, заказнику загальнодержавного значення "Куболач" і на території пам'ятки природи загальнодержавного значення "Ак-Кая". Необхідно закартувати місцезростання, контролювати стан популяцій. Заборонено знищення місць існування, заліснення схилів, розробку кар'єрів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Вирощують у Нікітському ботанічному саду - ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, протиерозійне.

Основні джерела інформації:

Каталог редких, исчезающих и уничтожаемьіх рас-тений флорьі Крьіма, рекомендуемьіх для запо-ведной охрань, 1975; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980.

Автор:

Я.П. Дідух

Фото, малюнок:

С.О. Свірин