Гігроцибе ковпакоподібна
Hygrocybe calyptriformis (Berk. et Broome) Fayod
Гриби |
Базидієві гриби. Basidiomycota |
Гігрофорові. Hygrophoraceae |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
РідкіснийАреал виду та його поширення в Україні:
Європа, Азія (Японія), Пн. Америка. В Україні відомий з Лівобережного Лісостепу (точні відомості про місцезнаходження в літературі відсутні) та Лівобережного злаково-лучного Степу (Велико-Анадольський ліс, неподалік від м. Волноваха Донецької обл.). Адм. регіон: Дц.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється дуже рідко, поодинці або групами з декількох плодових тіл.
Причини зміни чисельності:
Не досліджені.
Умови місцезростання:
Листяні та мішані ліси (на галявинах), луки, серед трав, на бідних ґрунтах.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Шапинка від блідо- до яскраво-рожевої, червонувато- чи лілувато-рожева, помаранчева, часто дещо різнобарвна, видовжена, гостроконічна, пізніше розпростерта, з піднятими догори краями, з гострим горбком, гладка, спочатку, особливо у вологому стані, клейка, пізніше дуже суха, волокниста, край рівний чи городчастий, пізніше глибоко розтріскується на сектори, 2-7 см у діаметрі. Пластинки від прикріплених до майже вільних, рідкі, вузькі, товсті, спочатку світло-рожеві, з віком вицвітають до білих. Спори 6,5-9x4,5-6 мкм, широко-еліпсоїдні, гладенькі. Споровий порошок білий. Ніжка 4-15x0,4-1 см, однакова за товщиною по всій довжині або ж донизу дещо потовщується, гола, шовковиста, порожниста, дуже ламка, біла, кремувата чи навіть трохи лілувата. М'якуш тонкий, кольору поверхні шапинки, без особливого запаху, на смак приємний. Плодові тіла з'являються у вересні-листопаді. Гумусовий сапротроф.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Не здійснювалися. Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Ґрунтотвірне
Основні джерела інформації:
Визначник грибів України, 1979; Коваленко, 1989.
Автор:
В.П. Гелюта
Фото, малюнок:
Д.В. Леонтьєв