Катателазма царська

Catathelasma imperiale (Fr.) Sing.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Євразія та Пн. Америка. В Україні виявлений у Західноукраїнських та Карпатських лісах, Гірському Криму. Адм. регіони: Лв, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється поодинці та групами з 2-3 плодових тіл.

Причини зміни чисельності:

Інтенсивно збирається населенням як добрий їстівний гриб.

Умови місцезростання:

Хвойні та мішані ліси, переважно в гірських районах.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Молоде плодове тіло складається з напів-сферичної шапинки 5-15 см у діаметрі, з підігнутим краєм, та циліндричної ніжки, 3-6x2-3 см. Згодом шапинка опуклорозпростерта, 10-20 см у діаметрі, з товстим, опушеним краєм, вдавлена в центрі, оливково-каштанова або рудувато-коричнева, іноді бура, суха, вкрита дрібними бурувато-білими лусочками, які є залишками загального покривала. Пластинки з нижньої поверхні шапинки спускаються на ніжку, вузькі, густі, білі, часом жовтуваті або кремові. Спори ви-довженоовальні, 11-15x5-7 мкм, гладенькі, амілоїдні, безбарвні. Спорова маса біла. Ніжка циліндрична, 5-8x3-4 см, центральна, щільна, світло-вохряна або коричнювата, луската, з подвійним кільцем, яке утворене загальним і частковим покривалами, біля основи з вольвоподібним залишком загального покривала, який швидко зникає, та з коренеподібним підземним виростом. М'якуш білий, жорсткуватий, з приємним смаком та запахом свіжого борошна. Їстівний вид. Утворює плодові тіла в серпні-жовтні. Міко-ризоутворювач.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. В інших місцезнаходженнях виду доцільно створити ботанічні заказники.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації:

Визначник грибів України, 1979; Горова, 1980, 1982; Дудка, 2002, 2008; Дудка, Гелюта, Тихонен-ко Ю.Я. та ін., 2004; Красная книга СССР, 1984; Саркина И.С., 2001; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; ЧКУ, 1996.

Автор:

І.О. Дудка

Фото, малюнок:

О.О. Сенчило