Пізоліт безкореневий
Pisolithus arrhizus (Scop.: Pers.) S. Rauschert
Гриби |
Базидієві гриби. Basidiomycota |
Склеродермові. Sclerodermataceae |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Аридний вид з диз'юнктивним ареалом.Ареал виду та його поширення в Україні:
Європа, Азія, Пн. Америка, Африка, Австралія та Нова Зеландія. В Україні поодинокі місцезнаходження гриба у Лівобережному Лісостепу, Лівобережному та Старобільському злаково-лучних Степах, Правобережному та Лівобережному злакових Степах, на Пд. березі Криму. Адм. регіони: Пл, Хр, Од, Хс, Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється поодинці, зрідка групами з 2-3 плодових тіл.
Причини зміни чисельності:
Руйнування місць зростання через вирубування насаджень на піщаних ґрунтах; шкоди грибу завдають навіть рубки-очищення.
Умови місцезростання:
Піщані або щебенисті ґрунти в сосновому та дубовому рідколіссі або в березових гайках аридних регіонів.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Плодові тіла булавоподібні або грушоподібні, у верхній спороносній частині неправильно кулясті, 2-11 см у діаметрі, сидячі або до основи ніжкоподібно видовжені, 1-8 см завтовшки, довжина нижньої частини різноманітна, з коренеподібним розгалуженим виростом - несправжньою ніжкою, більша частина якої занурена в ґрунт. Перидій тонкий, гладенький, часто горбкуватий, дуже ламкий, в молодому віці вохряно-жовтий, згодом жовто-коричневий, червоно-оливковий або темно-коричневий. Глеба спочатку водяниста, біла або жовтувата, згодом коричнева, розпадається на декілька перидіол, нерівних, горохоподібних, кутастих, гладеньких спочатку сірчано-жовтих, потім червонувато-коричневих або темно-коричневих. Спори кулясті, 7-10 мкм у діаметрі, з блискучою краплею олії, бородавчасті, вохряні, червонувато-коричневі або умброво-коричневі. Поміж спорами трапляються безбарвні септовані нитки зачаткового капіліцію. Утворює плодові тіла в серпні- жовтні. Мікоризоутворювач.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється у Чорноморському БЗ (Івано-Рибальчанська ділянка), Українському степовому ПЗ (відділення "Хомутовський степ") та Карадазькому ПЗ.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Формує мікоризу з такими важливими в Україні лісоутворюючими культури, як дуб та сосна.
Основні джерела інформації:
Визначник грибів України, 1979; Зерова, 1959; Гелюта та ін., 2006; Клюшник, 1952; Ребриев, 2002; Сосин, 1973; Срединский, 1873.
Автор:
І.О. Дудка
Фото, малюнок:
В.П. Гелюта О.Є. Ходосовцев