Шишкогриб лускатий

Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk.

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Євразія, Пн. Африка, Пн. та Центральна Америка. В Україні відомий з Карпат, Закарпаття, Західноукраїнських лісів та Розточчя. Адм. регіони: Лв, Тр, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється переважно поодинці, спорадично.

Причини зміни чисельності:

Вирубування пралісів, збирання населенням.

Умови місцезростання:

Листяні, хвойні (переважно ялинові) та мішані ліси, на ґрунті чи занурених у ґрунт залишках гнилої деревини.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Шапинка 4-10 см у діаметрі, сіро-бура до чорно-бурої, з великими черепитчасто розміщеними повстистими лусками, по краю із залишками покривала. Трубочки 1-3 см, білуваті, з віком швидко сіріють, до темно-коричневих. Пори великі, кутасті. Спори 9,5-15x8-12 мкм, округло-овальні, кулясті, сітчасторебристі, темно-бурі. Споровий відбиток майже чорний. Ніжка 4-15х1-З см, циліндрична, кольору шапинки, волокнисто-луската, щільно-м'ясиста, з кільцем, що швидко зникає. М'якуш білуватий, на зламі червоніє, згодом чорніє, з неприємним землистим запахом. Плодові тіла з'являються у липні-жовтні. Гумусовий сапротроф.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Трапляється на території Карпатського БЗ та ПЗ "Розточчя", де охороняється як раритетний представник біорізноманітності. Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду, відомих поза межами заповідників, та контролювати стан його популяцій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації:

Базюк, 2000; Базюк, Гелюта, 1999а, б; Визначник грибів України, 1979; Дудка, 2008; Красная книга СССР, 1984; Fungi of Ukraine, 1996.

Автор:

В.П. Гелюта, Т.Л. Горова

Фото, малюнок:

О.О. Сенчило