Листочня кучерява
Sparassis crispa (Wulfen) Fr.
Гриби |
Базидієві гриби. Basidiomycota |
Листочневі. Sparassidaceae |
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Наукове значення:
Реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом.Ареал виду та його поширення в Україні:
Євразiя, Пн. Америка. В Україні трапляється спорадично в Карпатах, Західноукраїнських лісах, на Поліссі, в Лісостепу та Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється зрідка, поодинці.
Причини зміни чисельності:
Збирання населенням, знищення вікових сосен.
Умови місцезростання:
На корінні, біля основи стовбурів, зрідка на свіжих пеньках сосни, інколи ялини чи інших хвойних порід, у хвойних, переважно соснових лісах.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Плодові тіла неправильнокулясті, 10-40 см у діаметрі, інколи більші, 10-15 см заввишки, переважно до 6 кг за вагою, зрідка значно важчі (в Україні знайдено екземпляр вагою 16 кг), складаються з розгалужених сплющених на кінцях хвилястих гілочок, білуваті, кремові, світло-жовті, з віком буруваті. Відгалуження на кінцях тонкі, з кучерявим зубчастим краєм, прикріплені до великої коренеподібної м'ясистої стерильної основи (ніжки), яка глибоко заходить у землю чи субстрат. М'якуш білий, з сильним, дещо пряним ароматом, гіфи тонко- або товстостінні, здуті. Гіменій розвивається з обох боків плоских розгалужень, спори безбарвні, до жовтуватих, еліпсоїдні, гладенькі, часто з великою краплею олії, 4,5-7,5x3-5 мкм. Споровий відбиток білий чи рожевуватий. Плодові тіла з'являються в липні-листопаді. Сапротроф або слабкофітопатогенний гриб. Спричинює жовто-буру гниль.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється у Кримському ПЗ та Карпатському БЗ. Необхідно підтримувати у колекціях чистих культур.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
Господарське та комерційне значення:
Смачний їстівний гриб; паразит хвойних дерев, руйнівник залишків деревини.
Основні джерела інформації:
Базюк, 2000; Бухало та ін., 2006; Визначник грибів України, 1972; Гуцевич, 1940; Дудка, 2008; Келарев, 1997; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахіна, 1957; Fungi of Ukraine, 1996.
Автор:
В.П. Гелюта
Фото, малюнок:
В.П. Гелюта