Сироїжка синювата
Russula turci Bres.
Гриби |
Базидієві гриби. Basidiomycota |
Сироїжкові. Russulaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Монтанний вид з диз'юнктивним ареалом.Ареал виду та його поширення в Україні:
Європа, Пн. Африка, Канарські о-ви. В Україні відомий із Закарпаття (Закарпатська обл., Рахівський р-н, Карпатський БЗ, Марма-роський масив), Розтоцьких лісів (Львівська обл., Яворівський р-н, с. Рясне) та Зх. Полісся (Рівненська обл., Дубровицький р-н, окол. с. Крупове). Адм. регіони: Рв, Лв, Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється поодиноко.
Причини зміни чисельності:
Збирання населенням, вирубування лісів.
Умови місцезростання:
Росте в хвойних (соснових, ялинових, ялицевих) лісах; на ґрунті.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Шапинка діаметром 3-7 см, середньо-м'ясиста, спочатку опукло-розпростерта, згодом плоско-розпростерта, з тупим, спочатку гладеньким, згодом злегка рубчастим краєм, у вологу погоду сильно слизиста, в суху - матова, бархатиста, шкірка здирається повністю, темно- або синювато-фіолетова, винно-червона, винно- коричнева, пурпурова, також сіро-рожева або сіро-вохриста, в центрі світліша, часто з яскраво-жовтими плямами. Пластинки закруглено-прирослі, негусті, з анастомозами, спочатку білі, згодом вохристі. Спори 8-10x6-8 мкм, широко-еліпсоподібні, сітчасто-ребристі, безбарвні. Споровий порошок світло-вохристий. Ніжка 2- 8x1-2 см, центральна, булавоподібна, спочатку суцільна, згодом з порожниною, гладенька, при основі з дрібно-пластівчастим нальотом, біла, іноді з слабким рожевим відтінком. М'якуш ватоподібний, губчастий, білий, згодом з жовтим відтінком, з запахом йодоформу, смак солодкий. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у липні-
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Вид охороняється в Карпатському БЗ. Необхідно також створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях та виділити у чисту культуру.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.
Основні джерела інформації:
Визначник грибів України, 1979; Дудка, 2008; ЧКУ, 1996; Pilat , 1940.
Автор:
М.П. Придюк
Фото, малюнок:
Д.В. Леонтьєв