Печериця мухомороподібна
Agaricus amanitaeformis Wasser
Гриби |
Базидієві гриби. Basidiomycota |
Печерицеві. Agaricaceae |
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Наукове значення:
Рідкісний ендемічний вид.Ареал виду та його поширення в Україні:
Вид відомий лише на території України. Донецький злаково-лучний Степ (Донецька обл., м. Донецьк, ботанічний сад НАН України). Адм. регіон: Дц.
Чисельність та структура популяцій:
Є дика популяція, в якій трапляється поодинці та невеликими групами.
Причини зміни чисельності:
Надмірні рекреаційні навантаження на місцезростання.
Умови місцезростання:
Насадження широколистяних порід, на ґрунті.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Шапинка діаметром 2-6 см, товста, м'ясиста, спочатку напівкуляста, згодом опуклорозпростерта, суха, шовковиста, біла, згодом сірувато-жовтувата. Пластинки вільні, тонкі, густі, спочатку білуваті, згодом світло-рожеві, в кінці бурі. Спори 5,4-6,9x3,6-4,5 мкм, широко-овальні, зрідка квасолеподібні, гладенькі, бурі, часто з 1-3 краплями олії. Споровий порошок бурий. Ніжка 2,5-5,5x0,5-1,2 см, циліндрична, з трохи потовщеною основою, гладенька, шовковиста, при основі з 2-3 рядами округлих білих пластівців 1-2 мм в діаметрі, що легко опадають при підсиханні (нагадує основу ніжки Amanita muscaria (L.: Fr.) Hook.), біла, згодом жовтувата, сірувато- жовтувата, при основі темніша, темно-жовта. Кільце розташоване у верхній частині ніжки, просте, тонке, згори рубчасте, знизу гладеньке, по краю з дрібними білими, згодом світло-жовтими лусочками розміром 1-2 мм, біле, згодом сірувато-жовтувате. М'якуш досить щільний, білий, на зламі колір не змінює, при підсиханні стає світло-жовтим, без особливого запаху, солодкуватий на смак. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у вересні.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Вид охороняється в Донецькому ботанічному саду. Необхідно виділити його в чисту культуру.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає
Господарське та комерційне значення:
Ґрунтотвірне. Їстівність невідома.
Основні джерела інформації:
Вассер, 1974а, 1980, 1985; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1979; Wasser, 1989.
Автор:
М.П. Придюк
Фото, малюнок:
Д.В. Леонтьєв