Герицій коралоподібний

Hericium coralloides (Fr.) Gray

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Євразія та Пн. Америка. В Україні відомий з Закарпаття, Карпатських, Прикарпатських, Розтоцьких та Західноукраїнських лісів, Полісся, Правобережного та Харківського Лісостепу, Лівобережного та Донецького злаково-лучного Степу, Гірського Криму та Пд. берега Криму. Адм. регіони: Вл, Кв, Чн, Лв, Тр, Зк, Чк, Кд, Дн, Дц, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється поодинці або невеликими групами.

Причини зміни чисельності:

Збирання населенням, вирубування лісів.

Умови місцезростання:

Хвойні (на гнилій деревині ялиці), мішані, букові та дубові ліси (на деревині дуба та бука), зрідка міські насадження, переважно в гірських районах.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Плодове тіло розміром 10-50 см, складається з численних деревоподібно розгалужених гілочок до 1,5 см завтовшки, що виростають із короткого, часом майже відсутнього стовбура, біле, рожевувато-біле, згодом жовтувате. Гілочки знизу та з боків укриті численними довгими (1-1,5 см), загостреними, прямими або злегка зігнутими, звисаючими донизу шипами одного кольору з плодовим тілом. Спори 4,5-6x4,6-5,5 мкм, округлі до кулястих, безбарвні. Споровий порошок білий. М'якуш білий, м'ясистий, з віком твердне, без особливого запаху, з слабким присмаком редьки. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у серпні-жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Карпатському БЗ, ПЗ "Розточчя", Канівському, Кримському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, а також в НПП "Святі Гори".

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

Господарське та комерційне значення:

Руйнівник деревини. Гриб їстівний у молодому віці.

Основні джерела інформації:

Боб'як, 1907; Бухало, Митропольська, 2001; Визначник грибів України, 1979; Карпен-ко, 2009; Красная книга СССР, 1984; Саркі-на та ін., 2003; Таран та ін., 1989; ЧКУ, 1996; Borscow, 1869; Pilat , 1940.

Автор:

М.П. Придюк, В.П. Гелюта

Фото, малюнок:

І.С. Саркіна