Ліофіл Фавре
Lyophyllum favrei (R. Haller Aar. et R. Haller Suhr)
Гриби |
Базидієві гриби. Basidiomycota |
Рядовкові. Tricholomataceae |
Природоохоронний статус виду:
Зникаючий
Наукове значення:
Рідкісний неморальний вид з диз'юнктивним ареалом.Ареал виду та його поширення в Україні:
Вид відомий лише з кількох місцезнаходжень у Європі. В Україні - з Гірського Криму (долина р. Альма). Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється поодиноко та невеликими групами.
Причини зміни чисельності:
Вирубування лісів.
Умови місцезростання:
Росте в листяних (букових) лісах; на ґрунті.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Шапинка діаметром 5-8 см, середньо-м'ясиста, спочатку опукла, іноді з широким горбиком, згодом розпростерта, іноді асиметрична, з загорнутим, згодом прямим краєм, суха, волокниста або з дрібними притиснутими волокнистими лусочками, сірувато-синя, синювато-сіра, свинцево-синя, згодом у центрі вицвітає до блідо- вохристої, зберігаючи сині відтінки лише по краях. Пластинки прирослі, тонкі, густі, з нерівним краєм, спочатку світло-жовті, згодом яскраво-жовті, темнішають з віком, при пошкодженні спочатку червоніють, а тоді буріють і чорніють. Спори 3,5-4x2,3-2,5 мкм, коротко-еліпсоподібні, гладенькі, тонкостінні, безбарвні. Споровий порошок білий. Ніжка 4-8x0,8-1,8 см, центральна, циліндрична або дещо звужується донизу, основа іноді злегка бульбоподібно потовщена, суцільна, дрібно луската, бруднувато-біла, іноді з слабким фіолетово-сірим відтінком, при основі завжди бруднувато-біла, при дотику спочатку червоніє, згодом коричневіє. М'якуш щільний, білуватий, на зламі спочатку стає винно-червоним, а тоді буріє до майже чорного, із запахом сирої картоплі, солодкуватий на смак. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у вересні-жовтні.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Необхідно створити ботанічний заказник в місцезнаходженні виду та виділити його в чисту культуру.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Підстилочний сапротроф. Неїстівний.
Основні джерела інформації:
Moser, 1993.
Автор:
М.П. Придюк
Фото, малюнок:
Д.В. Леонтьєв