Фіалка кримська (скельна)

Viola oreades M.Bieb.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Кавказ, Крим. В Україні - вершини високих яйл зх. та центральної частини Головної гряди Кримських гір. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції нечисленні, приурочені до окремих вершин (гг. Ай-Петрі, Бабуган-яйла, Чатир-Даг, Демерджі). У межах кожної популяції вид зростає у вигляді куртин, місцями досить щільних, сформованих у процесі вегетативного розмноження.

Причини зміни чисельності:

Популяції скорочуються внаслідок зривання квітів на букети, викопування рослин, заліснення яйл, порушення степів внаслідок розорювання.

Умови місцезростання:

Лучні гірські степи кримських яйл (на вис. 1240-1100 м н. р. м.) з домінуванням Carex humilis на лучно-дернових гумусних карбонатних ґрунтах різної потужності. Угруповання союзу Carici humilis-Androsacion (кл. Festuco-Brometea). Мезофіт. Геліофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина до 15 см заввишки, з підземними повзучими ниткоподібними пагонами. Стебло з укороченими меживузлями. Листки довгасто-яйцеподібні, прилистки перисто-зубчасті. Квітки великі (діаметр 30-40 мм), одиночні, забарвлення жовте або фіолетове. Плід коробочка. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно і насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняють у Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському ПЗ. Необхідний моніторинг динаміки популяцій. Заборонено збирання квітів та викопування рослин, порушення місць зростання, розорювання та заліснення кримських яйл.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, як селекційний матеріал.

Основні джерела інформації:

Вульф, 1953; Каталог редких, исчезающих и унич-тожаемьх растений флорь Крьма, рекомендуемьх для заповедной охраньї, 1975; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980; Шеляг-Сосонко, Дидух, Мол-чанов, 1985.

Автор:

Я.П. Дідух

Фото, малюнок:

С.О. Свірин