Фіалка біла
Viola alba Besser
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Фіалкові. Violaceae |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Середземноморсько-центральноєвропейсь-ко-субатлантичний вид на пн.-сх. межі ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Скандинавія (пд. і зх.), Ср. та Атлантична Європа. В Україні - на Закарпатті (Чорна гора), пд.-сх. Поділлі (Товтровий кряж). Вказується для степової зони (сумнівно). У Криму росте V. dehnhardtii Ten. (V. scotophylla Jord., V. alba Bess. subsp. scotophylla (Jord.) Gremli). Адм. регіони: Зк, Чц, Хм.
Чисельність та структура популяцій:
Локальна популяція на Закарпатті малочисель-на, її стан невідомий. На Поділлі трапляється малими ізольованими популяціями, вони повно-членні, але їхня динаміка не досліджена. Іноді спостерігається здичавілою в рудералізова-них ценозах (м. Кам'янець-Подільський).
Причини зміни чисельності:
Руйнування природних локалітетів, розорювання лучно-степових схилів, випалювання чагарників.
Умови місцезростання:
Лучні степи, остепнені луки, схили, світлі ліси, узлісся та лісові галявини, серед чагарників. У складі угруповань кл. Festuco-Brometea, союзу Prunion fruticosae, іноді - кл. Quercetea pubescenti-petraeae, як здичавіле в угрупованнях союзу Galio -Alliarion. Факультативний кальцефіл, мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 8-12 см заввишки, з висхідним кореневищем і розетками листків. Листки серцеподібно-трикутні; черешок 2-8 см завдовжки, довший за пластинку, густо опушений жорсткуватими, донизу відігнутими волосками; пластинка з нерівно зарубчасто-зубчастим щетинкувато-густовійчастим краєм, при основі глибоко-серцеподібна, з обох боків опушена жорсткуватими волосками (до 0,5 мм). Прилистки вузьколанцетні, 5-20 мм завдовжки, загострені, по краю розсунуто торочкувато-залозисті (торочки до 1 мм). Квітконіжки відходять від основи розетки, 3,5-8 см завдовжки, майже голі; чашолистки довгасто- яйцеподібні, 5-7 мм завдовжки (з придатком), 1,75-2,5 мм завширшки, по краю війчасті; віночок 1220 мм завдовжки, білий; пелюстки оберне-нояйцеподібні, шпорка 3-4 мм завдовжки, тупа. Квітки запашні. Зав'язь і коробочка волосисті. Цвіте у березні-травні, плодоносить у травні-липні. Розмножується насінням і вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняють на території НПП "Подільські Товтри" (товтра Несамовита) та філіалу "Чорна гора" Карпатського БЗ. Необхідний моніторинг відомих популяцій, а також пошуки нових локалітетів виду. Заборонено порушення умов місцезростання (розорювання та заліснення степових ділянок, терасування схилів).
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Вирощують у багатьох ботанічних садах.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне
Основні джерела інформації:
Флора Восточной Европь, 1996; Флора УРСР, 1955; Фодор, 1974; ЧКУ, 1996.
Автор:
О.О. Кагало, Н.В. Скібіцька
Фото, малюнок:
О.Д. Волуца