Стигеоклоніум пучкуватий

Stigeoclonium fasciculare Kutz.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Диз'юнктивний євразійсько-афро-америка но-австралійський ареал. Європа (Італія, Нідерланди, Німеччина, Україна, Франція), Азія (Китай, Ізраїль - Палестинська автономія), Африка (Судан), Америка (Бразилія, США), Нова Зеландія. Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіони: Чк, Дн, Пл, Од.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється поодиноко в болотах, ставках. Окол. м. Дніпропетровська; ставок в заплавні р. Самара, окол. м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.; окол. м. Одеса, Одеської обл.; Кременчуцьке водосховище, Полтавська, Черкаська обл. Спостерігається тенденція до зникнення.

Причини зміни чисельності:

Антропогенний вплив (евтрофування водойм).

Умови місцезростання:

Перифітон водойм із стоячою водою та з уповільненою течією (серед обростань живих і відмерлих квіткових рослин та черепашок молюсків).

Загальна біоморфологічна характеристика:

Слань однорічна, кущикоподібна, до 5 см заввишки, слизувата. Головні нитки й гілки біля верхівок китицеподібно розгалужені, з довгим безбарвним багатоклітинним волоском або загостреною клітиною. Гілочки другого порядку короткі, висхідні, іноді дещо зігнуті та з такими ж закінченнями. Клітини головних ниток 10-11 мкм завширшки, їхня довжина дорівнює ширині або в 2 рази більша. Хлоропласт постінний, від вузько-стрічкового до майже повністю вистилаючого повздовжні стінки клітини. Розмножується вегетативним (акінети), нестатевим (2-4-жгутикові зооспори) та статевим (ізогамія - гамети дводжгутикові) способом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид занесено до ЧКУ (1996). Необхідне створення альгорезерватів у межах місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає

Основні джерела інформації:

Мошкова, 1979; ЧКУ, 1996.

Автор:

П.М. Царенко

Фото, малюнок:

Т.М. Немеровська