Сифонокладус маленький
Siphonocladus pusillus (Kutz.) Hauck
Водорості |
Зелені водорості. Chlorophyta |
Сифонокладові. Siphonocladaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Рідкісний ендемічний вид Середземноморського басейну.Ареал виду та його поширення в Україні:
Європейський ареал (древньосередземно-морський). Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється групами або окремими сла-нями. Чорне море: окол. м. Севастополь, Севастопольська бухта; Пд. берег Криму (вздовж Кара-Дагу).
Причини зміни чисельності:
Антропогенний вплив (евтрофування).
Умови місцезростання:
Морські акваторії, обростання на раковинах молюсків, камінні та скелях (на глибині 0,5-10 м), а також епіфіт на водоростях. Олі-госапробіонт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Слань однорядна, розгалужена, ниткувата. Вертикальні пагони (3-5 см заввишки, до 1 мм завтовшки) однорядні, булавоподібної форми, розділені на сегменти прямими або навскісними перегородками. На кінцях горизонтальних ниток розвиваються присоски з торочкуватими краями. Розмножується нестатевим (зооспорами, апланоспорами та вегетативно) шляхом.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняється у Карадазькому ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій виду та формувати альгоре-зервати в місцях його зростання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає
Господарське та комерційне значення:
Відомостей немає
Основні джерела інформації:
Зинова, 1967; Калугина-Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Zaitsev, Alexandrov, 1998.
Автор:
Маслов, П.М. Царенко
Фото, малюнок:
Т.М. Немеровська