Язичник сибірський (буковинський, український)
Ligularia sibirica Cass.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Айстрові (Складноцвіті). Asteraceae (Сompositae) |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Реліктовий диз'юнктивно поширений вид на межі ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Бореальний євразійський вид, поширений на Далекому Сході, у Пд. Сибіру, Пн.-Сх. Європі; ізольовані оселища трапляються в Центральній, і Пд.-Сх. Європі. В Україні - Карпати та Мале Полісся. Адм. регіони: Вл, Рв, Лв, Тр, Зк, Чц, Хм.
Чисельність та структура популяцій:
Більшість популяцій представлена лише кількома десятками генеративних особин, натомість численне чорногірське оселище охоплює біля 1,5 тис. квітучих рослин. Більша частина особин належить до підросту і вегетативної групи. Популяції із Зх. Полісся, Розточчя і Пн. Поділля зникли.
Причини зміни чисельності:
Стан карпатських популяцій є досить стабільним, натомість помітне вимирання виду на рівнині зумовлене осушенням рідкісних карбонатних боліт.
Умови місцезростання:
У Карпатах трапляється на висоті 1000 м н. р. м. у верхів'ях Білого Черемошу (Чивчинські гори) і в басейні потоку Лазещина (Чорногора). Популяції приурочені до витоків кальценосних потоків (угруповання союзу Cratoneurion commutati, кл. Montio-Cardaminetea) та прилеглих вологих ділянок, що належать до союзів Cardamino-Montion і Magnocaricion (кл. Phragmito-Magnocaricetea). На Малому Поліссі трапляється на межі карбонатних осоково-гіпнових боліт (союз Caricion davallianae, кл. Scheuchzerio-Caricetea nigrae) у розріджених вільшняках. Реакція ґрунту в оселищах нейтральна. Гігрофіт, кальцефіл.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна коротко-кореневищна рослина 70-120 см заввишки. Базальні довгочерешкові трикутні листки утворюють розетки. Стеблові листки піхвові, напівсидячі. Стрункий квітконосний пагін несе 10-25, зібраних у китицю, кошиків з яскраво-жовтими язичковими квітками. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесений до Додатку Бернської конвенції. Трапляється в "Дермансько-Мостівському" РЛП (Рівненська обл.) і комплексній пам'ятці природи місцевого значення "Білий Потік" (Чернівецька обл.). Слід охопити охороною решту оселищ. Заборонено збирання, руйнування місць зростання, забір води, порушення гідрологічного режиму територій, випасання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне
Основні джерела інформації:
Андрієнко, Антонова, 1986; Андрієнко, Прядко, 2001; Кобів, 2004; Чорней, 1999; Convention on conservation of European wildlife and natural habitats, 1999; Kobiv, 2005.
Автор:
Ю.Й. Кобів
Фото, малюнок:
В.В. Буджак