Щитолисник звичайний

Hydrocotyle vulgaris L.

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Європа (на пн. до Ісландії, пд. Скандинавії, на сх. до України, на пд. до Португалії, Сицилії), окремі локалітети в Пн.-Сх. Африці, на Кавказі, в Ірані, Новій Гвінеї. В Україні - в бас. Зх. Бугу (верхів'я: Кам'янсько-Бузький р-н та Сокальський р-н Львівської обл.) та в Зх. Поліссі. Сх. межа поширення в Україні по лінії Бучин-Любешів- Седлище, хоча вид зафіксовано в Білорусії на межі з Поліським ПЗ. Адм. регіони: Вл, Лв.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції займають невелику площу (кілька десятків м2) або витягнуті смугою завширшки від 1 до 5-10 м (смуга, що простягається на 2 км уздовж оз. Оріхового (між с. Залисиця - с. Межисить Ратнівського р-ну Волинської обл.). На торф'янистих луках утворюють окремі куртини.

Причини зміни чисельності:

Антропогенні: рекреація, евтрофікація, надмірне випасання, осушення заболочених земель; природні - заростання водойм. Є думка, що помірне випасання сприяє поширенню виду, оскільки в останні роки фіксуються нові популяції.

Умови місцезростання:

Торф'яники, болотисті луки, зона періодичного затоплення по берегах мезотрофних водойм (екотонна смуга між урізом води і лучними екотопами), зріджені вільшняки. Ґрунти торф'янисті, помірно кислі, та замулені піски. Чітка ценотична приуроченість відсутня. Діагностичний вид класу Isoeto-Nanojuncetea. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Дворічна чи багаторічна рослина з повзучими пагонами, 10-60 см завдовжки, що легко вкорінюються у вузлах. Листки довгочерешкові, щиткоподібні, діаметр листкової пластинки 2-4 см, край городчастий. Суцвіття мало-, одноквіткове на тонкому стеблі, вдвічі коротшому за черешок відповідного листка. Квітки з п'ятьма білими пелюстками, 0,50-0,75 мм в діаметрі. Плід - вислоплідник, мерикарпії (напівплодики) стиснуті з боків, вкриті червонуватими бородавочками, досягає 1,5 мм завдовжки та 2 мм завширшки. Цвіте у червні-серпні, плодоносить у липні-вересні. Розмножується вегетативно (частинами повзучих пагонів) та насінням, яке переноситься водою чи тваринами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в НПП "Прип'ять-Стохід", гідрологічному заказнику "Озеро Оріхове" (Волинська обл.). У місцях зростання виду та на прилеглих ділянках заборонено проведення робіт, що призводять до руйнування берегових смуг.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, кормове, водоохоронне.

Основні джерела інформації:

Гелюта, Вакаренко, Дубина, 1999; Шевчик, 1986; Яценко, 1997.

Автор:

Д.В. Дубина, Г.А. Чорна , В.П. Гелюта

Фото, малюнок:

В.П. Гелюта