Мутин собачий
Mutinus caninus (Huds.) Fr.
Гриби |
Базидієві гриби. Basidiomycota |
Веселкові. Phallaceae |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Рідкісний представник роду в складі міко-флори України, з диз'юнктивним ареалом.Ареал виду та його поширення в Україні:
Євразiя, Пн. Америка. Спорадично в лісових регіонах України, значно рідше в Степу. Адм. регіони: Вл, Чн, См, Лв, Тр, Зк, Чк, Пл, Од, Хс, Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється дуже рідко, переважно групами з 3-5 (зрідка більше) плодових тіл.
Причини зміни чисельності:
Не досліджені.
Умови місцезростання:
Переважно листяні ліси, серед кущів, у вологих місцях на багатому на гумус та органічні рештки ґрунті, пеньках, гниючій деревині листяних порід.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Молоде плодове тіло спочатку яйцеподібне, приблизно 2 см в діаметрі, з часом видовжується до 4-5 см, біле чи жовтувате. Воно складається з аморфної спороносної частини (глеби) та стерильної - губчастої й порожнистої (рецептакула), оточених щільною оболонкою (перидієм). Під час дозрівання рецептакул розтягується і прориває перидій, який зберігається біля основи рецептакула. Зріле плодове тіло 5,5-12x0,8-1,2 см, біле, блідо-жовте, вузько-циліндричне, увінчане вузькою конусоподібною червоною голівкою, вкритою темно-оливковим спороносним слизистим шаром (глебою) з неприємним запахом. Спори блідо-жовті, витягнуті, 3,5-5,5x1,5-2,5 мкм, розносяться комахами. Плодові тіла з'являються у червні-жовтні. Сапротроф.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється на території Канівського ПЗ та ПЗ "Медобори" як раритетний представник біорізноманітності. Необхідно підтримувати в колекціях чистих культур.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Ґрунтотвірне
Основні джерела інформації:
Акулов, Леонтьєв, 2008; Бобяк, 1907; Бухало, 1960; Визначник грибів України, 1979; Гелюта, Висоцька, 2007; Карпенко, 2004; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахина, Пруденко, 1998; Сосин, 1973; Ткаченко, Попова, Бабенко, 2009.
Автор:
В.П. Гелюта
Фото, малюнок:
О.В. Сивоконь