Клаваріадельф товкачиковий

Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Євразія та Пн. Америка. В Україні його місцезнаходження виявлені на Правобережному та Лівобережному Поліссі, Зх.-українських та Карпатських лісах, Закарпатті, західному, Правобережному та Харківському Лісостепу, на Пд. березі Криму та у Гірському Криму. Адм. регіони: Кв, Чн, См, Лв, Тр, Зк, Чк, Хр, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється поодиноко або маленькими групами, по 2-3 плодових тіла.

Причини зміни чисельності:

Збирання населенням.

Умови місцезростання:

Листяні та мішані ліси; на ґрунті.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Плодове тіло широкобулавоподібне, 7-15, інколи до 30 см завдовжки, 2-4, до 6 см у діаметрі, іноді сплющене, поздовжньо-зморшкувате, м'ясисте, світло-жовте, згодом вохряно-жовте, рудувате, при натискуванні забарвлюється у бурувато-червонуватий колір, біля основи з білим міцелієм. М'якуш плодового тіла щільний, білий, на розрізі стає пурпурово-буруватим. Спори видовжено-еліпсоїдні, 7-16x3,7-10 мкм, безбарвні. Базидії до 11 мкм. Їстівний вид. Утворює плодові тіла з кінця серпня і до листопада включно. Мі-коризоутворювач.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Карпатському БЗ, Канівському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, у ПЗ "Мис Мартьян", у НПП "Гомільшанські ліси".

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації:

Акулов, Леонтьєв, 2008; Визначник грибів України, 1972; Гіжицька, 1929; Горова, 1979; Дудка, 2002; Карпенко, 1994; Красная книга СССР, 1984; ЧКУ, 1996; Пруденко, Соломахіна, 1998; Саркина, 2001а, б; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; Соломахіна, 1979; Соломахина, Пруденко, 1998; Borszczow , 1868; Krupa, 1888; Wroblewski, 1922; Pitat, 1940;

Автор:

І.О. Дудка

Фото, малюнок:

Д.В. Леонтьєв