Білопавутинник бульбистий

Leucocortinarius bulbiger (Alb. et Schwein.: Fr.) Singer

Природоохоронний статус виду:

Рідкісний

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Європа, Азія та Пн. Америка. В Україні відомий із Зх. та Лівобережного Лісостепу, Ста-робільського злаково-лучного Степу та Гірського Криму. Адм. регіони: Тр, Пл, Лг, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється поодиноко та невеликими групами.

Причини зміни чисельності:

Вирубування лісів.

Умови місцезростання:

Росте в хвойних та листяних лісах; на ґрунті.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Шапинка діаметром 5-8 см, товста, м'ясиста, спочатку напівкуляста, згодом опукло-розпростерта до розпростертої, з підігнутим, згодом прямим та хвилястим краєм, суха, бурувато-кремова, глинисто-коричнева, з залишками покривала посередині та по краю у вигляді білуватих павутинистих пластівців. Пластинки прирослі зубцем, тонкі, негусті, спочатку білі, згодом глинисто-коричнюваті. Спори 7-9x4-5 мкм, веретеноподібно-еліпсоподібні, гладенькі, товстостінні, безбарвні. Споровий порошок білуватий, підсихаючи стає блідо-вохристим. Ніжка 5-10x0,7-1 см, центральна, звужується догори, основа бульбоподібно розширена - до 2,5-3 см, суцільна, білувата, в верхній частині з білуватим павутинистим кільцем, яке швидко зникає. М'якуш щільний, білий, без особливого запаху та смаку. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у вересні-жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Кримському, Луганському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, а також ПЗ "Медобори". Необхідно створити ботанічні заказники в інших місцезнаходженнях виду та виділити його в чисту культуру.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Мікоризоутворювач. Їстівний гриб.

Основні джерела інформації:

Ганжа, 1960; Придюк, 2002, 2005; Саркина, 2002.

Автор:

М.П. Придюк

Фото, малюнок:

М.П. Придюк