l1

prevnext

Свинуха Зерової

Paxillus zerovae Wasser

Червона книга України Свинуха ЗеровоїКарта поширення виду

Гриби
Базидієві гриби. Basidiomycota
Свинухові. Paxillaceae

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Наукове значення:

Рідкісний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Вид відомий лише в Україні. Лівобережний злаковий Степ (Херсонська обл., Цюрупин-ський р-н, Цюрупинське л-во). Адм. регіон: Хс.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється поодиноко та невеликими групами.

Причини зміни чисельності:

Винищення лісів унаслідок вирубування та пожеж.

Умови місцезростання:

Росте в соснових лісах на пісках, напівзану-реним у ґрунт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Шапинка діаметром 1,5-2,5 см, тонка, м'ясиста, спочатку опукло-розпростерта, згодом плоско-розпростерта, іноді увігнуто-розпростерта, з підігнутим, згодом прямим краєм, суха, шкіряста, посередині повстисто-волохата, до країв стає голою, темно-рудувато-коричнева, коричнева. Пластинки злегка спускаються на ніжку, тонкі, густі, без анастомозів, спочатку темно-жовтуваті з оливковим відтінком, згодом коричневі з оливковим відтінком, легко відділяються від м'якоті шапинки. Спори 10-11,7x3,2-3,9 мкм, овально-циліндричні, веретеноподібно-овальні, зрідка видовжено-яйцеподібні, дещо загострені до основи, гладенькі, вохристі, з 1-3 краплями олії. Споровий порошок коричневий. Ніжка 1,5-2x0,3-0,6 см, центральна, іноді ексцентрична, циліндрична, часом дещо потовщується донизу, часто зігнута, суцільна, гола, волокниста, при підсиханні зморшкувата, світло-оливкувата, згодом темнішає, при основі коричнева. М'якуш нещільний, в шапинці світло-вохристий, в ніжці білувато-кремовий, без особливого запаху та смаку. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у жовтні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Необхідно створити ботанічний заказник в місцезнаходженні виду та виділити його в чисту культуру.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Мікоризоутворювач

Основні джерела інформації:

Вассер, 1973в; Визначник грибів України, 1979.

Автор:

М.П. Придюк

Фото, малюнок:

Д.В. Леонтьєв