Яловець високий
Juniperus excelsa M.Bieb.
Судинні рослини |
Голонасінні Pinophyta. (Gymnospermae) |
Кипарисові. Cupressaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Реліктовий середземноморський вид на пн. межі ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Сх. Середземномор'я (Балканський п-ів, о. Кіпр), Мала Азія, Зх. Закавказзя. В Україні - Пд. берег Криму (від мису Айя до Кара-Дагу) та Байдар-ська долина. Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Формує великі (до кількасот га) популяції, в яких виступає домінантом (зімкненість крон 0,2-0,7), рідколісся. В угрупованнях чисельний, в інших місцях росте невеликими групами та поодинці. Як правило переважають генеративні особи, ювенільні трапляються рідко, а в багатьох місцях відсутні.
Причини зміни чисельності:
Вирубування, підпали, використання на сувеніри, рекреаційне навантаження, будівництво, недостатнє природне відновлення, внаслідок чого популяції "старіють" і погано відновлюються, а площа їх скорочується.
Умови місцезростання:
Найчастіше - приморські круті (до висоти 400 м н.р.м.), переважно південні схили, що сильно прогріваються, з щебенисто-кам'янистими, погано розвиненими коричневими ґрунтами на вапняках, сланцях, виходах вулканічних порід. Формує рідколісся субсередземно-морського, геміксерофільного типу, що відносяться до класу Quercetea pubescentis-petraeae, характерний вид союзу Jasmino-Juniperion excelsae. Трапляється у сухих фісташкових і пухнастодубових лісах. Ксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Фанерофіт. Вічнозелене дерево до 15 м заввишки. Тривалість життя 600 років. Стовбур збіжистий, скривлений, у старому віці дуплистий. Кора сіра, від-слонюється тонкими смужками. Хвоя завдовжки 1 мм, лускоподібна, тупа. Шишкоягоди близько 1 см в діаметрі, фіолетово-чорні, вкриті дерев'янистими лусками, дозрівають через рік, восени. Запилюється у березні-квітні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Угруповання формації Junipereta excelsae занесені до "Зеленої книги України". Охороняють в ПЗ: Ялтинському гірсько-лісовому, "Мис Мартьян" і Карадазькому, у заказниках загальнодержавного значення "Аю-Даг", "Караул-Оба", "Новий Світ", "Канака" та ін. Треба дослідити динаміку популяцій виду, розробити методику його культивування. Заборонено порушення місць зростання, рубки, підпали, підсів чи підсадка інших культур.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Культивують в дендропарках Криму та деяких ботанічних садах.
Господарське та комерційне значення:
Лісоформуюче, протиерозійне, ґрунтозахисне, кліматорегулююче. Деревину використовують для виготовлення сувенірів.
Основні джерела інформації:
Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Екофлора України, 2000; Зеленая книга Украинской ССР, 1987; Кри-штофович, 1908; ЧКУ, 1996; Чопик, 1978; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980; Шеляг-Сосонко, Дидух, Молчанов, 1985.
Автор:
Я.П. Дідух
Фото, малюнок:
В.Ю. Летухова