prevnext

Тис ягідний (негній-дерево)

Taxus baccata L.

Червона книга України Тис ягідний (негній-дерево)Карта поширення виду

Судинні рослини
Голонасінні Pinophyta. (Gymnospermae)
Тисові. Taxaceae

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Рідкісний реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Зх., Центральна та Пд.-Сх Європа, гірські масиви Середземномор'я, Кавказ, Близький Схід. На пд. до Азорських о-вів, Північної Африки та Ірану. В Україні - Карпати (Передкарпаття, Закарпаття), Гірський Крим. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

У Карпатах є значна кількість ізольованих популяцій, із яких найбільша у заказнику "Княж-Двір" (біля 22 тис. екз.). Зрідка трапляється у інших місцях та Закарпатті - Карпатський БЗ, Велико-бичківський, Межигірський, Усть-Чорнянський, Ясинський лісокомбінати. У Гірському Криму групами або поодиноко від Карабі-яйли до Ай-Петрі. Найчисельніші популяції' у долині р. Бельбек (с. Вел. Садове) (2 тис. екз.), Великий Каньйон Криму (400 екз.), г. Тирки (с. Генеральське) (800 екз.). Найстаріші дерева мають вік понад 1000 р. і діаметр до 1,5 м (ур. Уч-Кош).

Причини зміни чисельності:

Лімітує комплекс природних факторів: кліматичні, едафічні (наявність карбонатів), ценотичні та господарська діяльність (вирубування заради цінної деревини).

Умови місцезростання:

У Карпатах росте двома смугами, пов'язаними з поширенням букових лісів: північний макросхил від 400до 800 м н.р.м., пд.-600-900 м н.р.м. в Гірському Криму - у верхній частині пд. (700-1200 м н.р.м.) та на пн. (500-1200 м н.р.м.) макросхилі Головної та Другої гряди. Приурочені до тінистих неморальних лісів на бурих евтрофних ґрунтах на карбонатах, в ущелинах, на скелях, крутих схилах, в умовах специфічного мікроклімату (високої вологості повітря, затінення). Росте в другому деревному ярусі в Карпатах - букових та ялицево-букових лісів (союз Cephalanthero-Fagion, кл. Querco-Fagetea), у Криму-скельноду-бових та букових лісів (союз Dentario-quinquefolii-Fagion sylvaticae). Мезофіт, умброфіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Фанерофіт. Хвойне дерево або кущ 3-16 м заввишки, з пластинчатою або гладкою корою. Тривалість життя до 1-3 тис. років. Деревина міцна,червоного кольору. Хвоя голкоподібно-лінійна, зверху темно-зелена, блискуча, знизу - світло-зелена, матова. Насіння оточене соковитим червоним арилюсом. Запилюється у квітні- травні. Плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Угруповання занесені до Зеленої книги України, Охороняють в Карпатському БЗ, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ та ряді заказників, зокрема, "Княж-Двір". Заборонено порушення місць зростання, рубки та обрізку окремих частин дерева, пересадка.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Культивують досить широко.

Господарське та комерційне значення:

Декоративний (художні промисли, народні обряди, вінки), як будівельний матеріал, для озеленення, лікарське, фітонцидне. Отруйна рослина.

Основні джерела інформації:

Екофлора України, 2000; Определитель вьісших растений Украиньї, 1987; Стойко, 1966; ЧКУ, 1996; Boratynski, Didukh, Lucak, 2001.

Автор:

Я.П. Дідух

Фото, малюнок:

Н.М. Сичак