l1

prevnext

Вероніка стокроткова

Veronica bellidioides L.

Червона книга України Вероніка стокротковаКарта поширення виду

Судинні рослини
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae)
Дводольні. Magnoliopsida
Веронікові. Veronicaceae

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Наукове значення:

Рідкісний вид на межі ареалу. Індикатор природних мало порушених наскельних екотопів.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Європейський альпійський вид, що трапляється у Піренеях, Альпах, Судетах, Сх. і Пд. Карпатах та горах пн. частини Балканського півострова. У Україні - Карпати (г. Піп Іван Мармароський і г. Гутин-Томнатик у Чорно-горі). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій:

Єдина вціліла в Україні популяція на г. Піп Іван Мармароський вкрай нечисленна і зараз налічує близько 50 генеративних особин. За останніх півстоліття її чисельність значно скоротилася. Інша популяція у Чор-ногорі, найімовірніше, зникла.

Причини зміни чисельності:

Популяції зазнають вимирання у різних частинах ареалу виду, особливо на його межі, зокрема в Польщі та Чехії. Ймовірно, критичне скорочення чисельності популяцій виду в Українських Карпатах зумовлене їх природним вимиранням внаслідок поступових несприятливих змін екологічних умов.

Умови місцезростання:

Круті кам'янисті схили на невапняковому субстраті. Наскельні і розріджені лучні угруповання з союзів Festucion pictae (кл. Salicetea herbaceae) і Festuco saxatilis-Seslerion bielzii (кл. Elyno-Seslerietea) в альпійському поясі на висоті 1850-1900 м н. р. м. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна кореневищна рослина. Кореневища повзучі, розгалужені. Стебла висхідні, 8-15 см заввишки. Нижні листки 2-3 см завдовжки, зазвичай зібрані у розетки, видовжено-яйцеподібні, зарубчасті. Верхні стеблові листки менші, супротивні, утворюють 1-2 пари. Листки і стебло залозисто опушені. Чашечка 4-дільна, 4-5 мм завдовжки. Віночок фіолетово-синій, 9-10 мм у діаметрі. Коробочка еліптична, сплющена, рясно опушена. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Здатний до вегетативного розмноження вкорінливими столона-ми, але наявне й насінне поновлення.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняють у Мармароському масиві Карпатського БЗ. Заборонено збирання, гербаризацію рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне

Основні джерела інформації:

Чопик, 1976; Deyl, 1940; Klastersky1931.

Автор:

Ю.Й. Кобів

Фото, малюнок:

Л.М. Борсукевич