Півонія тонколиста

Paeonia tenuifolia L.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Поширений в пд.-сх. р-х Сх.-Європейської рівнини, заходить у центральну Європу, на Балкани, в Малу Азію, Передкавказзя, Дагестан, Іран. В Україні - пд. частина Лісостепу і Степ, Гірський Крим. Адм. регіони: См, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Зп, Од, Мк, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Багаточисленні, щільні і повночленні популяції трапляються локально. На заповідних територіях в окремі роки щільність досягає 1 особини на 1 м2. Чисельність популяції в Кара-Дазі - до 10 тис. особин, а в Гірському Криму близько 1 млн. особин. Зростають переважно поодинці, численність незначна, особливо поблизу населених пунктів.

Причини зміни чисельності:

Розорювання і забудова степових решток, ненормований випас, викопування кореневищ, збирання букетів, заготівля лікарської сировини.

Умови місцезростання:

На степових ділянках з добре розвиненими чорноземними ґрунтами, на узліссях і галявинах байрачних лісів, на кам'янистих схилах Гірського Криму. В смузі барвистих різнотравно-типчаково-ковилових степів росте на схилах балок і річкових долин у складі угруповань союзів Fragario viridis-Trifolion montani та Astragalo- Stipion (кл. Festuco-Brometea). Зникає на прогонах худоби від витоптування. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина до 50 см заввишки, з бульбоподібним коренем. Листки двічі- або тричіпірчасті, вузькорозчле-новані. Квітки до 8 см діаметром одиничні, кривавочервоні; пелюстки оберненояйце-подібні, увігнутопластинчасті, трапляються махрові форми. Висота рослин, ширина долей листків, колір пелюсток значно варіюють. Плід повстисто опушена багатолистянка. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у червні-серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняють в Українському степовому (відділення "Хомутовський степ" і "Кам'яні Могили"), Луганському (відділення "Стрільцівський степ" і "Провальський степ"), Карадазькому, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, Казантипському, Опукському ПЗ, НПП "Святі Гори", РЛП "Клебан-Бик" та у ряді інших об'єктів. Необхідне виявлення та організація охорони природних місцезростань. Заборонено розорювання, терасування і забудова степів, надмірний випас, викопування кореневищ, збирання та заготівля лікарської сировини.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Успішно культивують у ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне, лікарське, фарбувальне, медоносне.

Основні джерела інформації:

Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Кондратюк, Бурда, 1981; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кучеревський, 2001; Мельник, Гриценко, Перегрим, 2003; Носова., 1973; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996; Чопик, 1970; Чопик, 1978.

Автор:

В.С. Ткаченко, І.А. Коротченко, Н.М. Журавель

Фото, малюнок:

В.П. Ісіков, В.П. Гелюта