Очки гладенькі
Biscutella laevigata L. s.l.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Капустяні (Хрестоцвіті). Brassicaceae (Cruciferae) |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Гірський вид з диз'юнктивним ареалом.Ареал виду та його поширення в Україні:
Європейський вид, поширений у високогір'ї Альп, Балкан та Карпат. В Україні - Свидо-вець (гг. Драгобрат, Близниця), де поширений окремий підвид (subsp. austriaca). Адм. регіон: Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Віковий спектр популяцій повночленний, проте розміри їх малі (декілька десятків кв. м), а кількість обмежена. Щільність популяцій 5-10 особин на 1 м2.
Причини зміни чисельності:
Природна обмеженість відповідних субстратів та екотопів.
Умови місцезростання:
Субальпійський пояс на висоті 1600-1800 м н. р. м., на схилах пд. експозиції, на вапнякових відшаруваннях й осипищах, в асоціації Cystopteridetum fragilis (кл. Asplenietea trochomanes). Кальцефіл, мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина з глибокою стрижневою кореневою системою, більш чи менш численними гілками каудекса й напіврозетковими надземними пагонами 15-35 см заввишки. Більшість листків зосереджена у прикореневій розетці, вони видовжено-лопаткоподібні, з дрібнозубчастим краєм; стеблові листки нечисленні, лінійні, редуковані. Китицеподібні суцвіття верхівкові, квітки з жовтим віночком. Плоди - характерні стручечки, ширші, ніж довші, плоскі, зверху й унизу виїмчасті й з помітним крилом по краю. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмноження виключно насіннєве.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити моніторинг популяцій виду. Заборонено збирання рослин, заготівлю, порушення умов місцезростання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне
Основні джерела інформації:
Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Чопик, 1976.
Автор:
С.М. Зиман
Фото, малюнок:
О.О. Кагало