Свистуля татарська
Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell.
Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Селерові (Зонтичні). Apiaceae (Umbelliferae) |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом.Ареал виду та його поширення в Україні:
Євразійський бореальний вид. Поширений від Чехії і Австрії на зх. до сх. частини Азії, у пн. частині ареалу - на рівнині, у пд. - переважно в горах. В Україні кілька локалітетів на Поділлі та в Карпатах. Адм. регіони: Тр, Зк, Вн.
Чисельність та структура популяцій:
Відомо кілька популяцій: Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Улашківці; Вінницька обл., Муровано-Куриловецький р-н, с. НЄМЄРЧЄ; в Карпатах - Закарпатська обл., Велико-Березнянський р-н, Ужанський НПП, ур. Стінка; Тячівський р-н, Карпатський БЗ, окол. с. Велика Уголька, ур. Гребінь. Гірські популяції нараховують по 10-30 різновікових особин, що зростають групами або окремо і займають площу 100-200 м2. Стан рівнинних популяцій невідомий. В Гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного зберігаються зразки з околиць м. Лубен Полтавської обл., неда-товані зразки з Чернігівської обл. (ймовірно - з початку минулого ст.) та збори 1831 р. з Київської губернії. Зростання виду в цих місцях вимагає підтвердження.
Причини зміни чисельності:
Вузька еколого-ценотична амплітуда, поширення лімітується відсутністю екотопів відповідного типу.
Умови місцезростання:
На рівнині - вологі тінисті ліси і чагарники. В горах - осипи і щілини вапнякових та багатих карбонатами скель, високотравні затінені угруповання в нижньо-монтанному поясі на висотах 700-1000 м н.р.м. Ґрунти дерново-підзолисті карбонатні (рендзини). Зустрічається в угрупованнях порядку Mulgedio-Aconitetea та союзу Fagion sylvaticae. Мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 50-150 см заввишки. Кореневище дерев'янисте. Стебло сизувате, з помітно зігнутими міжвузлями. Піхви листків довгі, у верхніх листків - трохи здуті. Нижні і середні стеблові листки тричі пірчасті, їх долі голі, блискучі, пірчастороздільні, верхні стеблові листки - перисті. Обгортка 1-2- листа, опадає; обгорточки багатолисті, однобокі, звислі, із щетинистих листочків. Суцвіття - складний зонтик, квітки бруднувато-білі. Плоди овальні, з перетинчасто-крилатими ребрами, завдовжки 5-7 мм. Цвіте у липні-вересні. Плодоносить у серпні-жовтні. Часто з настанням ранніх холодів плоди не встигають дозріти.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється в Ужанському НПП та в Карпатському БЗ. Стан рівнинних популяцій і обґрунтування необхідних охоронних заходів для їх збереження потребують детальних досліджень. Заборонено рубки лісів, зміну гідрологічного режиму.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Протиерозійне, ґрунтотвірне.
Основні джерела інформації:
Определитель вьісших растений Украиньї, 1987; Hadac, Stoyko, Tasenkevich, Terray, Bural, 1996.
Автор:
Л.О. Тасєнкевич
Фото, малюнок:
О.С. Мандзюк, Т.В. Степаненко