Пухирник Брема
Utricularia bremii Heer


Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Пухирникові. Lentibulariaceae |
Природоохоронний статус виду:
Зниклий
Наукове значення:
Реліктовий вид на пн.-сх. межі ареалу; комахоїдна рослина, що живиться дрібними водними безхребетними тваринами.
Ареал виду та його поширення в Україні:
Вид з субатлантично-європейським типом ареалу. Поширений в Середній та Атлантичній Європі. Відомо єдине місцезнаходження виду за гербарними зборами А. Маргіттая 1920-х рр. в болоті Чорний Мочар (Серне Мочар) між містами Мукачево та Берегово на Закарпатті. Адм. регіон: Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Єдиний, відомий локалітет виду втрачений внаслідок осушення всіх болотних та перезволожених територій в ур. Чорний Мочар у 1950-1960-х рр. та переведення їх під сільськогосподарські угіддя.
Причини зміни чисельності:
Вузька еколого-ценотична амплітуда. Лімітується в першу чергу антропогенними факторами: осушення боліт, евтрофікація та трансформація водойм, відсутністю екотопів відповідного типу.
Умови місцезростання:
Озерця серед сфагнових боліт, невеликі мілкі непроточні дистрофні водойми з постійним або періодично змінним рівнем води від 5 до 30(40) см. При спаді води може утворювати наземну форму. Є характерним видом союзу Sphagno-Utricularion (порядок Utricularietalia intermedio-minoris), може траплятися в угрупованнях союзів Hydrocharition, Lemnion minoris (кл. Lemnetea). Гідрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Плейстофіт. Багаторічна комахоїдна водна рослина, що плаває в товщі води. Пагони двох типів: довші (5-20 см), зелені, плаваючі, розгалужені, з округлими в обрисі листками 3 х 2 см, кілька разів вилчасто розділеними на 10-25 лінійних дольок, з ловчими пухирцями (до 10) та коротші безбарвні, ниткоподібні, переважно, нерозгалужені пагони 2-6 см завдовжки, з 1-8 пухирцями, що на мілководді розміщуються по дну водойми. Квітконос безбарвний, до 50 см завдовжки, з 2-5 лускоподібними приквітниками під суцвіттям, виноситься на поверхню води. Суцвіття китиця з 2-13 квіток. Віночок оцвітини з двогубим відгином, 8-10 мм, лимонно-жовтий з червоними смужками, верхня губа плоска, нижня - велика, округла, плоска; шпорка коротка. Коробочка куляста. Цвіте у червні-серпні. Розмножується вегетативно (туріонами) та дуже рідко - насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Необхідні пошуки нових місцезростань виду на інших територіях. Можлива репатріація виду після проведення циклу робіт з ревіта-лізації окремих ділянок в ур. Чорний Мочар. У випадку знаходження виду заборонено зміну гідрологічного режиму екотопу.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Відомостей немає.
Основні джерела інформації:
Макрофитьі - индикаторьі изменений природ-ной средьі, 1993; Флора УРСР, 1961; Domin, 1928; Siposova, Otahelova, 1997.
Автор:
Р.Я. Кіш, І.М. Данилик
Фото, малюнок:
І.В. Маханьков