Пухирник південний
Utricularia australis R.Br.


Судинні рослини |
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) |
Дводольні. Magnoliopsida |
Пухирникові. Lentibulariaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Європейсько-середземноморський вид на сх. межі диз'юнктивного ареалу; комахоїдна рослина.
Ареал виду та його поширення в Україні:
Поширений у більшості країн Європи (Середня та Атлантична, пд. Скандинавія, Середземномор'я, зх. частина Росії) та в Австралії; наводяться окремі осередки в Африці та Азії. В Україні трапляється на Закарпатській рівнині та у Прикарпатті. Адм. регіони: Ів, Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Виявлено в 1997 р. у заплаві р. Латориця, біля с. Великі Геївці Ужгородського р-ну; зараз відомо 8 локалітетів (від словацько-українського кордону до с. Драгиня Мукачівського р-ну та в окол. с. Дийда Берегівського р-ну). У 2006 р. виявлений в о. Банське, м. Косів Івано-Франківської обл. Вказівка про знаходження виду в окол. Львова є, очевидно, помилковою, як і вказівки U. neglecta для околиць Києва. Площа угруповань від 20 м2 (окол. с. Драгиня) до кількох сотень квадратних метрів у мікролоку-сах біля с. Червоне Ужгородського р-ну. Частка виду в угрупованнях становить 20-80%. Зважаючи на значну площу меліоративних каналів, загальна кількість локалітетів виду у межах Закарпатської рівнини, очевидно, є більшою.
Причини зміни чисельності:
Руйнування стариць річок, осушування території, забруднення водойм, спрямлення русел річок; рідкість екотопів відповідного типу.
Умови місцезростання:
Трапляється у стоячих водах стариць, меліоративних каналів, ставків низинної частини Закарпаття у межах 100-115 м н. р. м. Надає перевагу чистим і добре прогрітим водоймам. Формує угруповання асоціацій Lemno-Utricularietum australis; належить також до складу кількох асоціацій кл. Lemnetea. Гідрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Плейстофіт. Багаторічна рослина з плаваючими пагонами без коренів. Стебло 10-40(60) см завдовжки. Листки кількаразово розсічені на ниткоподібно-лінійні частки, частина яких метаморфізована в ловчі пухирці. Віночок 12-18 мм завдовжки. Квітки жовті або яскраво-жовті. Цвіте у червнілипні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується вегетативно й насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Включений до "Червоного списку судинних рослин Карпат" і "Червоного списку Закарпаття". Охороняють в НПП "Гуцульщина", в заказнику загальнодержавного значення "Великодоброньський", заказниках місцевого значення "Дідівський Міц" та "Став" (окол. с. Дийда). Більшість локалітетів є поза межами цих об'єктів. Необхідно забезпечити охорону в усіх оселищах виду, моніторинг популяцій. Доцільно культивувати у ботанічних садах. Заборонено проведення осушувальних робіт, евтрофікацію водойм.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:
Кормове, декоративне, водорегулююче.
Основні джерела інформації:
Данилик, Соломаха, Соломаха, 2007; Флора Европей-ской части СССР, 1981; Drescher, Prots, Mountford, 2003.
Автор:
Б.Г. Проць
Фото, малюнок:
А.В. Мигаль