Товстянка двоколірна

Pinguicula bicolor Wot.

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Вузький ендемік (Сх. Карпати, Волино-Подільська височина: Розточчя, пн. частина Опілля, Вороняки); трапляється на прилеглій території Польщі, де має близько 30 місцезнаходжень, частина з них вже втрачена (польськими авторами наводиться також для Литви: окол. м. Вільнюса). Адм. регіони: Лв, Ів.

Чисельність та структура популяцій:

Локальні популяції нечисленні, невеликі за площею, вид виступає як асектатор. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності:

Осушення земель, надмірне випасання.

Умови місцезростання:

Болотисті луки, торфові болота, торфовища, по краях карбонатних боліт (союз Caricion davallianae), локальні підвищення серед торфовищ. Найчастіше зустрічається в асоціації Molinietum medioeuropaeum (кл. Molinio-Arrhenotheretea). Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна комахоїдна рослина 20-30 см заввишки. Листки у прикореневій розетці, майже сидячі, довгасто-еліптичні, зверху вкриті клейкими залозками. Квітконосне стебло безлисте, густо вкрите залозистими волосками, з однією квіткою на верхівці. Віночок синьо-фіолетовий, лопаті верхньої та нижньої губи білі, із шилоподібною шпоркою. Цвіте у травні-липні. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується переважно вегетативно, насіннєве поновлення слабке.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняють в Яворівському НПП. Вид наводився для ПЗ Розточчя (біля с. Ставки), але місцезнаходження давні (збори 1949 р.). Необхідне виявлення існуючих місцезнаходжень та створення природно-заповідних територій. Заборонено порушення місць зростання, осушення боліт, меліорація.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне

Основні джерела інформації:

Сорока, 1990; ЧКУ, 1996; Polska Czerwona Ksiega roslin, 2001.

Автор:

Т.Л. Андрієнко

Фото, малюнок:

О.О. Кагало