Рамаліна канарська
Ramalina canariensis Steiner
Лишайники |
Сумчасті гриби, аскоміцети. Ascomycota |
Рамалінові. Ramalinaceae |
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Наукове значення:
Середземноморський вид на пн. межі ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Середземноморські райони Європи і Африки, Канарські о-ви. Кримський п-ів (масив Агармиш у Гірському Криму, урочище Новий Світ поблизу м. Судак, Севастополь - р-н Балаклави). Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляються досить великі групи.
Причини зміни чисельності:
Порушення біотопів під впливом господарської діяльності (вирубування лісу, рекреаційне навантаження, забруднення повітря).
Умови місцезростання:
Морські узбережжя (вологі, добре освітлені місця); гілки чагарників, ялівцю, фісташки та інших дерев, оголена деревина.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Слань до 4 см заввишки, кущиста, прямостояча, м'яка, солом'яно-жовта або світло-сіро-зеленувата, місцями порожниста. Лопаті до 10 мм завширшки, пальчасто- або неправильно розгалужені, ямчасто-нерівні, потріскані по краях (іноді на поверхні). Апо-теції (діаметр до 5 мм) трапляються зрідка, розташовані на кінцях лопатей, інколи бувають бічні. Розмножується нестатевим (циліндричними, прямими пікноконідіями, соредіями, фрагментами слані) та статевим (двоклітинними, безбарвними, дещо зігнутими спорами) шляхом.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється у Карадазькому ПЗ й на території пам'ятки природи загальнодержавного значення "Агармиський ліс". Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону та здійснювати заходи, спрямовані на збереження приморської зони.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає
Господарське та комерційне значення:
Відомостей немає
Основні джерела інформації:
Poelt, 1969; Krog, 0sthagen, 1980; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996.
Автор:
О.Б. Блюм
Фото, малюнок:
С.Я. Кондратюк