Ксантопармелія (пармелія, неофусцелія) грубозморшкувата

Xanthoparmelia ryssolea (Ach.) O. Blanco et al.

Ксантопармелія (пармелія, неофусцелія) грубозморшкувата Карта поширення виду
Лишайники
Сумчасті гриби, аскоміцети. Ascomycota
Пармелієві. Parmeliaceae

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Аридний вид з євразійським типом ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Зх. і Пд. Європа, Кавказ, Середня Азія, Зх. та Сх. Сибір, Монголія. Степова зона та пд. райони лісостепової; зрідка - у Гірському Криму. Адм. регіони: Чк, Кд, Лг, Од, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється досить великими групами. Спостерігається тенденція до скорочення.

Причини зміни чисельності:

Розорювання степових ділянок, випасання овець.

Умови місцезростання:

На рівнинах - міждернинні проміжки (на ґрунті) степових угруповань, у горах - кам'янисті схили (на наносах ґрунту).

Загальна біоморфологічна характеристика:

Слань 1,5–4,5 см заввишки, листувата або на-півкущиста, м'яка, більш-менш подушкоподіб-на; до субстрату прикріплена слабко або зовсім не прикріплена. Поверхня слані коричнева, зморшкувата, нерівно-складчаста або рівна, без соредій та ізидій, зісподу - оливково-бурого кольору. Частки слані 1-3 мм завширшки, кутасто-циліндричні, блискучі, місцями сплющені або коротко розгалужені. Апотеції невідомі. Розмножується вегетативно (фрагментами слані).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється у БЗ "Асканія-Нова", Карадазькому ПЗ та у відділенні "Кам'яні Могили" Українського степового ПЗ. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає

Основні джерела інформації:

Окснер, 1937; Определитель лишайников., 1971; Esslinger, 1977; Копачевская, 1986; Ромс, Блюм, 1988; Окснер, 1993; ЧКУ, 1996.

Автор:

О.Б. Блюм

Фото, малюнок:

С.Я. Кондратюк

Переглядів: