Солоріна двоспорова
Solorina bispora Nyl.
Лишайники |
Сумчасті гриби, аскоміцети. Ascomycota |
Пельтигерові. Peltigeraceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Арктико-альпійський лишайник на межі поширення.Ареал виду та його поширення в Україні:
Спорадично в Європі (в арктичних р-х, на пд. в горах), на Кавказі, в Середній Азії, Гренландії. Українські Карпати, ширколистянолісова зона (реліктове місцезростання). Адм. регіони: Тр, Зк.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється невеликими групами або поодинці.
Причини зміни чисельності:
Знищення локалітетів під час тотальних змін гірських екосистем, при рекреаційному навантаженні.
Умови місцезростання:
Частіше високо в горах, ніж реліктові рідкісні місцезнаходження на рівнинах; на ґрунті, багатому на вапно.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Слань тонка, складається із заокруглених чи безформних маленьких лусочкоподібних листочків 2-10 мм у діаметрі, зрідка більше, зверху сірувата чи коричнювато-жовтувата, зазвичай з білуватою поволокою, з нерівною поверхнею, іноді з кулястими чи лускатими цефалодіями. Знизу слань світла, а під апо-теціями, де утворююється килимовий шар, - коричнювата, з маленькими ридзинами. Апотеції прирослі на дні глибоких ямок, більш-менш круглясті, 0,5-1,5 мм у діаметрі, ввігнуті, розташовані по 1-2 в центральній частині листочків слані на дні заглиблень. Розмножується статевим шляхом (червоно-коричневими двоклітинними спорами).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється у Карпатському БЗ та філіалі "Кременецькі гори" ПЗ "Медобори". Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об'єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає
Господарське та комерційне значення:
Відомостей немає
Основні джерела інформації:
Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Ма-каревич и др., 1982; Окснер, 1956; Определитель лишайников., 1975.
Автор:
С.Я. Кондратюк
Фото, малюнок:
І.В. Маханьков