Доліхоуснея (уснея) найдовша (бородач найдовший)

Dolichousnea longissima (Ach.) Articus

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Європа, Урал, Кавказ, Мала Азія, Сибір, Забайкалля, Далекий Схід, Монголія, Китай, Японські о-ви, Пн. Америка. Українські Карпати, Закарпаття та Прикарпаття. Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється поодинці або невеликими групами. За останні десятиріччя чисельність виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла.

Причини зміни чисельності:

Вирубування лісів, забруднення повітря (промислові гази, кислотні дощі).

Умови місцезростання:

Гірські старі хвойні, переважно ялинові ліси (найчастіше на межі нижнього і верхнього лісових поясів); на корі та гілках дерев.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Слань кущиста, звисаюча, у вигляді дуже довгих (іноді понад 1 м) ниткоподібних гілочок - від світло-сірувато-жовтуватих до брудно-зеленувато-жовтуватих, з товстим центральним стрижнем. Гілочки зрідка дихотомічно розгалужені, майже по всій довжині однакової товщини, рясно вкриті бічними довгими війками. Апотеції зустрічаються дуже рідко. Розмножується статевим (спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає

Основні джерела інформації:

Томин, 1937; Keissler, 1959; Водоросли, лишайники... , 1978; Макаревич, Навроцкая, Юдина, 1982; Окснер, 1993; ЧКУ, 1996.

Автор:

О.Б. Блюм

Фото, малюнок:

С.Я. Кондратюк