Ксантопармелія (пармелія, неофусцелія) грубозморшкувата
Xanthoparmelia ryssolea (Ach.) O. Blanco et al.
Лишайники |
Сумчасті гриби, аскоміцети. Ascomycota |
Пармелієві. Parmeliaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Аридний вид з євразійським типом ареалу.Ареал виду та його поширення в Україні:
Зх. і Пд. Європа, Кавказ, Середня Азія, Зх. та Сх. Сибір, Монголія. Степова зона та пд. райони лісостепової; зрідка - у Гірському Криму. Адм. регіони: Чк, Кд, Лг, Од, Хс, Зп, Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється досить великими групами. Спостерігається тенденція до скорочення.
Причини зміни чисельності:
Розорювання степових ділянок, випасання овець.
Умови місцезростання:
На рівнинах - міждернинні проміжки (на ґрунті) степових угруповань, у горах - кам'янисті схили (на наносах ґрунту).
Загальна біоморфологічна характеристика:
Слань 1,5–4,5 см заввишки, листувата або на-півкущиста, м'яка, більш-менш подушкоподіб-на; до субстрату прикріплена слабко або зовсім не прикріплена. Поверхня слані коричнева, зморшкувата, нерівно-складчаста або рівна, без соредій та ізидій, зісподу - оливково-бурого кольору. Частки слані 1-3 мм завширшки, кутасто-циліндричні, блискучі, місцями сплющені або коротко розгалужені. Апотеції невідомі. Розмножується вегетативно (фрагментами слані).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється у БЗ "Асканія-Нова", Карадазькому ПЗ та у відділенні "Кам'яні Могили" Українського степового ПЗ. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає
Господарське та комерційне значення:
Відомостей немає
Основні джерела інформації:
Окснер, 1937; Определитель лишайников., 1971; Esslinger, 1977; Копачевская, 1986; Ромс, Блюм, 1988; Окснер, 1993; ЧКУ, 1996.
Автор:
О.Б. Блюм
Фото, малюнок:
С.Я. Кондратюк