Стікта закопчена

Sticta fuliginosa (Dicks.) Ach

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Спорадично в Атлантичній, Приатлантичній та Середній Європі, в помірній смузі Азії, на Канарських о-вах, в Пн. Африці. Пн. та Пн. Америці, Австралії. Українські Карпати. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій:

Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя кількість місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла.

Причини зміни чисельності:

Знищення локалітетів під час суцільного вирубування гірських лісів.

Умови місцезростання:

У гірських лісах; на корі старих листяних порід та на вкритих мохом скелях.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Слань шкіряста, до 10 см завдовжки та до 8 см завширшки, з досить довгими та вузькими (0,5-2,5 см завширшки), по краю широко-зарубчатими, а на кінцях заокругленими долями, зверху від сіруватої до сірувато-коричневої та бурої, блискуча, на кінцях долей зазвичай сітчасто-ребриста, з невисокими тонкими ребрами та неглибокими дрібними ямками, густо вкрита темними ізидіями. Знизу слань вкрита густими коротенькими ризоїдами, в центрі темно-бура до чорної, на периферії світліша до сірувато-жовтуватої, з розсіяними, увігнутими, білуватими цифелами (по краях долей дуже дрібними (0,2-0,5 мм у діаметрі), в центрі більшими (0,5-1 мм у діаметрі). Апотеції до 1 мм у діаметрі, розташовані на поверхні слані, переважно біля країв лопатей. Сланевий край ізидіозний. Розмножується нестатевим (ізидіями) та статевим (веретеноподібними 2-4-клітинними спорами) шляхом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється у Карпатському та Ужансько-му НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об'єктів, включаючи відомі сучасні локаліте-ти виду, та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає

Основні джерела інформації:

Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников., 1975.

Автор:

С.Я. Кондратюк

Фото, малюнок:

С.Я. Кондратюк