Тамнолія щетиниста
Thamnolia vermicularis (Sw.) Schaer.
Лишайники |
Сумчасті гриби, аскоміцети. Ascomycota |
Пармелієві. Parmeliaceae |
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Арктико-альпійський диз'юнктивний вид.Ареал виду та його поширення в Україні:
Європа (пн. р-ни, на пд. - в горах), Кавказ, Азія (пн. та гірські р-ни), Африка, Пн. та Пд. Америка, Австралія. Українські Карпати, Гірський Крим. Адм. регіони: Ів, Зк, Кр (остання вказівка без точного місцезнаходження).
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася.
Причини зміни чисельності:
Знищення локалітетів під час тотального перетворення гірських екосистем, збільшення рекреаційного навантаження.
Умови місцезростання:
В альпійському поясі гір; на ґрунті серед мохів та лишайників, на кам'янистих розсипах.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Слань у вигляді матових, яскраво-білих чи із слабким жовтуватим чи жовтувато-оранжевим відтінком, округло-циліндричних не продірявлених подецієподібних утворень, 3-12 см заввишки та 2-7 мм завтовшки, шилоподібних чи рогоподібних, голих чи вкритих вгорі темно-зернистою білою поволокою, прямих чи здебільшого зігнутих, рідше червоподібно-звивистих, простих чи трохи розгалужених. Поверхня виростів рівна чи слабкоямчаста до зморшкуватої, а зрідка (у старих) до грубо нерівної, майже складчастої. Всередині вони порожнисті, відокремлені чи зібрані в дернинки. Апотеції достовірно не відомі. Розмножується нестатевим шляхом (фрагментацією слані).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону та здійснювати заходи, спрямовані на збереження альпійських екосистем.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає
Господарське та комерційне значення:
Відомостей немає
Основні джерела інформації:
Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников., 1975.
Автор:
С.Я. Кондратюк
Фото, малюнок:
С.Я. Кондратюк