Вайда прибережна

Isatis littoralis Steven ex DC.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Причорноморський літоральний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Сх. Європа (пд. частина). В Україні трапляється в Причорномор'ї та в Криму. Адм. регіони: Од, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції локальні, деякі (в окол. Одеси), мабуть, зникли; рослини трапляються поодинці або нечисельними групами.

Причини зміни чисельності:

Антропогенні: руйнування місць зростання внаслідок господарської діяльності, надмірне рекреаційне навантаження, активна забудова приморської смуги, зривання на букети; природні: стенотопність, понижена конкурентна спроможність виду, слабке плодоношення, відсутність вегетативного розмноження.

Умови місцезростання:

Трапляється спорадично на приморських скелях, рухливих кам'янистих розсипах гірських порід, інколи по берегах річок. Угруповання кл. Thlaspietea rotundifolii. Суб-ксерофіт, геліофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Трав'яний монокарпік (інколи перенуючий), 0,4-1 м заввишки. Стебло пряме, вгорі розгалужене, голе, сизе. Листки сизуваті; прикореневі - яйцеподібні, черешкові, цілокраї, стеблові - від довгастих до майже лінійних (верхні), стрілоподібно-стеблообгортні, з широкими тупими вушками, голі або з простими м'якими волосками по жилках. Квітки жовті, зібрані у складну (ді- або триботрій) волотепо-дібну китицю. Плід довгасто-клиноподібний нерозкривний стручечок, до основи дещо звужений, на верхівці притуплено-розширений, виїмчастий, тонкопухнастий або голий, (13)18-20 мм завдовжки. Цвіте у травні-липні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється на території Карадазького ПЗ. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання. Рекомендується культивувати у ботанічних садах і парках.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Медоносне, декоративне.

Основні джерела інформації:

Голубев, 1996; Голубев, Ена, Сазонов, 1999; Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Екофлора України, 2007; Atlas Florae Europaeae, 1996; Flora Europaea, 1993.

Автор:

А.П. Ільїнська

Фото, малюнок:

А.В. Єна, В.Ю. Лєтухова