l1

prevnext

Ковила облудна

Stipa fallacina Klokov et Ossycznjuk

Червона книга України Ковила облуднаКарта поширення виду

Судинні рослини
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae)
Однодольні. Liliopsida
Тонконогові (Злакові). Poaceae (Gramineae)

Природоохоронний статус виду:

Недостатньо відомий

Наукове значення:

Дуже рідкісний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Пн. Приазов'я, у пн.-сх. частині. Адм. регіон: Дц.

Чисельність та структура популяцій:

Дві популяції, структура яких не вивчена.

Причини зміни чисельності:

Антропогенний вплив: розорювання територій, випасання худоби, випалювання.

Умови місцезростання:

Кам'янистий та піщаний степ кл. Festuco-Brometea та Festucetea vaginatae. Росте як домішка до домінуючих видів ковили. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна щіль-нодернинна рослина до 50 см заввишки. Дернини 5-7 см діаметром. Листки згорнуті, щетиноподібні, зовні дрібнощетинис-ті. Волоть з 7-8 колосками; її вісь коротка щетинисто-волосиста. Нижня квіткова луска 11-14 мм завдовжки, у нижній половині опушена. Крайові смужки волосків на сім'янці не доходять до основи остюка на 1-1,5 мм. Остюк 19-23 см завдовжки, двічіколінчасто-зігнутий, в нижній штопороподібно закрученій жовтуватій частині з рідкими довгими волосками, в верхній - дрібнощетинистий. Перо завширшки 5-7 мм. Цвіте у травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється у відділенні "Хомутовський степ" Українського степового ПЗ. Рекомендується контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушувати місця зростання виду, надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення:

Ґрунтотвірне, протиерозійне, кормове.

Основні джерела інформації:

Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Клоков, Осьічнюк, 1976; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондра-тюк, Чуприна, 1992; Остапко, 2001; ЧКУ, 1996.

Автор:

В.М. Остапко

Фото, малюнок:

І.В. Маханьков