l1

prevnext

Горянка дворядна

Oreochloa disticha (Wulfen) Link

Червона книга України Горянка дворяднаКарта поширення виду

Судинні рослини
Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae)
Однодольні. Liliopsida
Тонконогові (Злакові). Poaceae (Gramineae)

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Наукове значення:

Середньоєвропейський високогірний (альпійський) диз'юнктивно поширений вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні:

Піренеї, Центральні і Сх. Альпи, Карпати. В Україні дуже рідко на хребтах Чорногора (г. Туркул) і Свидовець (г. Мала Близниця). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції малі. На г. Туркул у Чорногорі протягом останніх 20 років відбулося значне зменшення чисельності особин і площі популяції, зниження ролі з домінантної до асектаторної. Тривають процеси старіння і зниження життєвості популяції. Цвітіння і плодоношення нерегулярні. Центральна частина популяції елімінувала. Чисельність 120-130 особин, що загалом вкривають менше 2 м2.

Причини зміни чисельності:

Зростаюче рекреаційне навантаження - пролягає популярний туристичний маршрут. Хоча вид високорезистентний до витоптування, проте ділянки оголеного ґрунту навіть на маленьких площах (квадратні дециметри) колонізуються дуже повільно - десятиліттями.

Умови місцезростання:

В альпійському поясі на висоті 1800 н.р.м. на вершинних вирівняних ділянках, що продуваються інтенсивними вітрами, на плитких, багатих на гумус безвапнякових альпійських торф'янистих ґрунтах кислої реакції, серед кам'яних плит, на ділянках з низьким травостоєм за участі щільнодернинних видів Festuca airoides і Juncus trifidus. Діагностичний вид союзу Caricion curvulae (кл. Juncetea trifidi), котрий об'єднує первинні трав'яні угруповання альпійського поясу. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Гемікриптофіт. Багаторічна щільнодернин-на рослина 10-20 см заввишки. Стебла тонкі, міцні, гладкі, під суцвіттям шоро-хувато опушені. Листкова пластинка безплідних пагонів складена, 0,2-0,6 мм завширшки, гладка. Верхні стеблові листки 1-3 см завдовжки, прикореневі 10-15 см; язичок біля 3 мм. Суцвіття складний колос, з дворядно розташованими колосками, 11,5 см завдовжки. Колоски яйцеподібні, 3-4-квіткові, сидячі або на дуже коротких ніжках. Нижня квіткова луска з 5 жилками, по кілю шорохувата. Цвіте у липні-серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняється в Карпатському НПП і Карпатському БЗ. Для збереження популяції на г. Туркул необхідно обмежити доступ туристів на її вершину облаштуванням обвідної стежки. Заборонено збирання, гербаризацію рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

Протиерозійне, ґрунтозахисне.

Основні джерела інформації:

Кияк, 1997; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Царик, Жиляєв, Кияк та ін., 2004; ЧКУ, 1996.

Автор:

В.Г. Кияк

Фото, малюнок:

О.О. Кагало