Півники сибірські

Iris sibirica L.

Природоохоронний статус виду:

Вразливий

Наукове значення:

Ареал виду та його поширення в Україні:

Євросибірський вид, поширений від Франції до Сх. Сибіру та Монголії, з окремими екскла-вами на Кавказі та в Малій Азії. В Україні - на Закарпатті, в Прикарпатті, Розточчі, Поліссі, на зх. Подільської височини, рідше в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, зрідка - в пн. частині степової зони (Дніпропетровська обл.) та в Криму (Долгоруківська яйла). Адм. регіони: Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Просторове розміщення популяцій лінійне або локальне. Спектри онтогенетичних станів правосторонні з переважанням куртин генеративних рослин. Кожна така куртина складається з 50-300 пагонів, 10% з яких квітконосні. Середня щільність популяцій - 1-20 куртин на 10 м2.

Причини зміни чисельності:

Осушувальна гідромеліорація, інтенсивне випасання та викошування луків, збирання квітів на букети.

Умови місцезростання:

Перезволожені ґрунти, у мезотрофних умовах. Заплавні луки, по берегах річок та по окраїнах боліт в угрупованнях союзу Моlіnіоn, високотравні луки союзу Filipendulion кл. Molinio-Arrhenatheretea, а також у складі гігрофільних чагарникових угрупувань кл. Alnetea glutinosae. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Геофіт. Багаторічна рослина, 40-100 см заввишки, з коротким кореневищем, утворює дернини. Стебло округле, прямостояче, при основі покрите залишками листків, у верхній частині слабко розгалужене. Листки вузьколі-нійні, мечоподібні, 2-6 мм завширшки, 50-60 см завдовжки, завжди вищі від квітконосного стебла. Квітки синьо-фіолетові, зрідка білі, запашні, сидячі, виростають в пазухах зверху коричневих плівчастих приквітників. Зовнішні долі оцвітини обернено-яйцеподібні, блакитні, з коричневим або фіолетовим жилкуванням, внутрішні долі оцвітини прямостоячі, еліптичні, яйцеподібні, темні. Плід - довгаста тригранна коробочка. Цвіте в травні-липні, плодоносить в липні -серпні. Розмножується насінням та вегетативно (розростанням куртин).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Необхідно організувати нові заказники для охорони популяцій виду. Охороняють в Карпатському БЗ, в Канівському, Дніпровсько-Орільському та Поліському ПЗ, в Шацькому та "Деснянсько-Старогутському" НПП, в ряді заказників на Поліссі та в Лісостепу. Заборонено несанкціоноване збирання рослин та порушення умов місцезростань, надмірний випас, меліорація лук.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Вирощують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення:

Декоративне

Основні джерела інформації:

Голубев, 1991; Мельник, 1991

Автор:

В.І. Мельник, О.Р. Баранський, В.І. Гончаренко, О.Т. Кузярін, Д.С. Подорожний

Фото, малюнок:

В.П. Гелюта, В.В. Савчук